1Коли Ісус закінчив навчати дванадцятьох Своїх учнів, то пішов звідти навчати та проповідувати в їхніх містах.
2Іван, почувши у в’язниці про діла Христові, надіслав своїх учнів
3спитати Його: ―Ти Той, Хто має прийти, чи нам чекати іншого?
4Ісус у відповідь сказав: ―Ідіть і скажіть Іванові те, що ви бачите й чуєте:
5сліпі прозрівають, каліки ходять, прокажені очищаються, глухі чують, мертві оживають, а бідним проповідується Добра Звістка.
6І блаженний той, хто не спокуситься через Мене.
7Коли ж вони пішли, Ісус почав говорити людям про Івана: «На що ви ходили подивитися в пустелю? На тростину, розхитану вітром?
8На кого ви виходили дивитись? На людину в м’якій одежі? Але ті, що носять м’які одежі, знаходяться в царських палацах.
9То на кого ж ви ходили дивитись? На пророка? Так, Я кажу вам, навіть більше, ніж на пророка.
10Він той, про кого написано: „Ось Я посилаю Мого посланця перед обличчям Твоїм, який приготує дорогу перед Тобою“.
11Істинно кажу вам: серед народжених жінками ще не було більшого за Івана Хрестителя, але найменший у Царстві Небесному більший за нього.
12Від днів Івана Хрестителя й донині Царство Небесне здобувається силою, і хто докладає зусиль, той здобуває його.
13Адже всі Пророки та Закон пророкували до Івана.
14І якщо хочете знати, він – Ілля, який має прийти.
15Хто має вуха, нехай слухає!
16Із ким же Мені порівняти цей рід? Він подібний до дітей, котрі сидять на базарі та, звертаючись до інших,
17кажуть: „Ми грали вам на сопілці, а ви не танцювали. Ми співали вам жалібні пісні, а ви не ридали“.
18Прийшов Іван, який не їсть і не п’є, а вони кажуть: „Має демона!“
19Прийшов Син Людський, Який їсть і п’є, а вони кажуть: „Ось чоловік – ненажера й п’яниця, приятель митників та грішників“. Однак мудрість виправдана її власними ділами».
20Тоді Ісус почав докоряти містам, у яких сталося найбільше Його чудес, бо вони не покаялись:
21«Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чудеса, які були у вас, то вони давно би покаялися в мішковині та попелі.
22Проте кажу вам: Тиру та Сидону легше буде в день суду, ніж вам.
23І ти, Капернауме, чи будеш піднесений до неба? Ні, ти до пекла зійдеш! Коли б у Содомі сталися чудеса, які сталися в тебе, він залишився б донині.
24Проте кажу вам: землі Содомській легше буде в день суду, ніж тобі».
25У той час Ісус промовив у відповідь: «Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, за те, що Ти приховав це від мудрих та розумних і відкрив дітям.
26Так, Отче, бо такою була Твоя добра воля.
27Усе Мені було доручено Моїм Отцем. Ніхто не знає Сина, окрім Отця, і ніхто не знає Отця, окрім Сина й того, кому Син хоче відкрити.
28Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, і Я заспокою вас.
29Візьміть на себе Моє ярмо й навчіться від Мене, бо Я лагідний та покірний серцем, і знайдете спокій вашим душам.
30Бо ярмо Моє добре і тягар Мій легкий».