1Третього дня було весілля в Кані Галілейській, і мати Ісуса була там.
2Ісус зі Своїми учнями теж був покликаний на весілля.
3Коли закінчилося вино, мати Ісуса сказала Йому: ―Вони не мають вина.
4Ісус відповів їй: ―Жінко, що Мені й тобі до цього? Ще не настав Мій час.
5Його мати сказала слугам: «Робіть те, що Він вам скаже!»
6За юдейським звичаєм очищення там стояло шість кам’яних посудин для води. Кожна з них містила дві або три міри.
7Ісус сказав їм: «Наповніть посудини водою!» І вони наповнили їх по вінця.
8Потім сказав їм: «А тепер зачерпніть та віднесіть управителю свята!» Вони зробили це.
9Коли управитель скуштував води, яка стала вином, – а він не знав, звідки воно, лише слуги, які зачерпнули воду, знали, – то покликав нареченого
10й сказав йому: «Кожна людина спочатку подає хороше вино, а коли гості нап’ються, подає гірше. Ти ж тримав хороше вино дотепер».
11Так Ісус у Кані Галілейській поклав початок знаменням, через які показав Свою славу, і Його учні повірили в Нього.
12Після цього Ісус разом із матір’ю, братами та учнями пішов до Капернаума й залишився там декілька днів.
13Наближалася юдейська Пасха, і Ісус піднявся до Єрусалима.
14У Храмі Він знайшов тих, хто продавав волів, овець та голубів. Біля столів стояли ті, хто міняв гроші.
15Тоді, зробивши бича з мотузок, Він повиганяв із Храму їх усіх разом з їхніми вівцями та волами. Також Він розкидав гроші та перевернув столи міняльників.
16А тим, хто продавав голубів, сказав: «Заберіть це звідси! Не робіть із Дому Мого Отця дім торгівлі!»
17Його учні згадали, що записано в Писанні: «Ревність до Дому Твого поглине Мене».
18Тоді юдеї запитали Ісуса: ―Яке знамення Ти покажеш нам як доказ того, що маєш право це робити?
19Ісус відповів: ―Зруйнуйте цей Храм, і за три дні Я відбудую його.
20Юдеї сказали: ―Цей Храм будувався сорок шість років, а Ти за три дні відбудуєш його?
21Але Він казав це про Храм Свого тіла.
22Після того, як Він воскрес із мертвих, Його учні згадали ці слова й повірили Писанню та словам Ісуса.
23Коли Він був у Єрусалимі на святі Пасхи, багато хто повірив у Його ім’я, побачивши знамення, які Він творив.
24Але Ісус не звірявся їм, бо Сам знав усе
25й не мав потреби, щоб хтось свідчив про людину, адже Сам знав, що було в людині.