1Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що настала Його година, щоб залишити цей світ і повернутись до Отця, полюбивши Своїх, що були у світі, полюбив їх до кінця.
2Під час вечері, коли диявол вже вклав у серце Юди, сина Симона Іскаріота, зрадити Ісуса,
3знаючи, що Отець дав усе в Його руки, що від Бога прийшов і до Бога повертається,
4Він підвівся з-за столу, зняв верхній одяг і підперезався рушником.
5Потім налив води в таз і почав мити ноги учням та витирати їх рушником, яким був підперезаний.
6Коли Він підійшов до Симона Петра, той сказав Йому: ―Господи, Ти будеш мити мені ноги?
7Ісус сказав йому: ―Того, що Я роблю, ти не розумієш зараз, але зрозумієш потім.
8Петро сказав Йому: ―Ти ніколи не митимеш моїх ніг! Ісус відповів: ―Якщо Я не обмию тебе, то не матимеш частки зі Мною.
9Симон Петро сказав: ― Тоді, Господи, не тільки ноги, але й руки та голову!
10Ісус відповів йому: ―Тому, хто обмився, потрібно лише ноги помити, бо він увесь чистий. І ви чисті, але не всі.
11Він знав, хто зрадить Його, тому й казав, що не всі чисті.
12Закінчивши мити їхні ноги, Ісус одягнув Свій одяг, повернувся на Своє місце й сказав їм: ―Чи розумієте ви, що Я зробив для вас?
13Ви називаєте Мене Вчителем і Господом і добре кажете, бо Я Ним є.
14Тож якщо Я, ваш Господь і Вчитель, помив вам ноги, то й ви повинні мити ноги один одному.
15Бо Я подав вам приклад, щоб ви робили так, як Я зробив вам.
16Істинно кажу вам: раб не більший за свого господаря, і посланець не більший за того, хто його послав.
17Якщо ви знаєте це, то блаженні ви, коли чинитимете так.
18Я не говорю про всіх вас. Я знаю тих, кого обрав. Але має сповнитись Писання: «Той, хто їв Мій хліб, підняв на Мене свою п’яту».
19Я кажу вам перед тим, як станеться, щоб, коли станеться, ви повірили, що Я є.
20Істинно кажу вам: хто приймає того, кого Я пошлю, приймає Мене, а хто Мене приймає, той приймає й Того, Хто послав Мене.
21Сказавши це, Ісус стривожився духом і засвідчив: ―Істинно кажу вам: один із вас зрадить Мене.
22Його учні дивилися один на одного, не розуміючи, про кого Він каже.
23Один з Його учнів, той, якого любив Ісус, сидів за столом, прихилившись до Нього.
24Симон Петро дав йому знак, щоб запитав, кого Він має на увазі.
25Спираючись на Ісуса, той запитав Його: ―Господи, хто це?
26Ісус відповів: ―Це той, кому Я подам шматок хліба, вмочивши його в миску. Потім, вмочивши шматок хліба, подав його Юді, синові Симона Іскаріота.
27Як тільки Юда взяв шматок, сатана увійшов у нього. Ісус сказав йому: ―Що робиш, роби швидше!
28Але ніхто з тих, хто був за столом, не зрозумів, чому Він сказав це йому.
29А оскільки в Юди була скриня з грошима, дехто подумав, що Ісус наказав йому купити все потрібне до свята або ж дати щось бідним.
30Юда, узявши шматок хліба, відразу вийшов. Була ніч.
31Коли Юда вийшов, Ісус сказав: ―Тепер Син Людський прославився, і Бог прославився в Ньому.
32Якщо Бог прославився в Ньому, то і Його Бог прославить в Собі. І зробить це відразу.
33Діти Мої, Я буду з вами ще трохи. Будете шукати Мене, і, як Я сказав юдеям, так кажу й вам нині: куди Я йду, ви не можете прийти.
34Я даю вам нову заповідь: любіть одне одного. Як Я полюбив вас, так і ви любіть одне одного.
35Через це всі будуть знати, що ви є Моїми учнями, якщо будете любити одне одного.
36Симон Петро запитав Його: ―Господи, куди Ти йдеш? Ісус відповів: ―Куди Я йду, ти зараз за Мною піти не зможеш, але підеш пізніше.
37Петро знов запитав: ―Господи, чому я не можу зараз піти за Тобою? Я покладу своє життя за Тебе.
38Тоді Ісус відповів: ―Ти дійсно покладеш своє життя за Мене? Істинно кажу тобі: ще до того, як півень заспіває, ти тричі зречешся Мене.