1Яків, раб Бога і Господа Ісуса Христа. Дванадцятьом племенам, які в розсіянні. Вітання!
2Брати мої, вважайте за велику радість, коли ви проходите через різні випробування,
3знаючи, що випробування вашої віри веде до стійкості.
4А стійкість нехай має досконалу дію, щоб ви стали довершеними й бездоганними, без жодного недоліку.
5Якщо комусь із вас бракує мудрості, то нехай просить її в Бога, Який усім дарує щедро й без докору, і буде йому дано.
6Але нехай просить із вірою, анітрохи не вагаючись, бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, яку женуть і підіймають вітри.
7Нехай така людина навіть не думає, що вона отримає щось від Господа.
8Це людина двоєдушна, невизначена в усіх своїх шляхах.
9Нехай незаможний брат хвалиться своїм звеличенням,
10а багатий – своїм приниженням, бо він промине, наче польова квітка.
11Адже сходить палюче сонце, висушує рослину, її квітка опадає, і краса її обличчя зникає. Ось так і багатий загине у своїх починаннях.
12Блаженна людина, яка вистоює спокусу, бо, здобувши схвалення, вона отримає вінець життя, який Бог обіцяв тим, хто Його любить.
13Нехай ніхто під час спокуси не каже: «Я спокушений Богом». Адже Бог не може бути спокушений злом, і Він нікого не спокушає.
14Кожен спокушається, коли його зваблює й захоплює власне бажання.
15Бажання, коли зачне, породжує гріх, а гріх, коли дозріє, породжує смерть.
16Любі мої брати, не вводьте себе в оману!
17Кожен добрий дарунок і кожен досконалий дар походить згори, спускаючись від Отця світла, в Якому немає ні зміни, ні тіні переміни.
18За Своєю волею Він породив нас Словом істини, щоб ми стали наче першим плодом серед Його творінь.
19Любі мої брати, знайте: кожна людина повинна бути швидкою до слухання, повільною до говоріння та повільною до гніву.
20Бо гнів людський не виконує Божої праведності.
21Тому, відкинувши всяку нечистоту й рештки злоби, прийміть із лагідністю насаджене у вас Слово, яке може врятувати ваші душі.
22Тож будьте виконавцями Слова, а не тільки слухачами, які обманюють самих себе.
23Бо якщо хтось є слухачем Слова, а не виконавцем, той подібний до людини, яка розглядає своє обличчя в дзеркалі:
24вона побачила себе, відійшла й відразу ж забула, як виглядає.
25А хто вдивляється в досконалий Закон свободи й перебуває в ньому, той не слухач-забудько, а виконавець діла. Він буде блаженний у своїй діяльності.
26Якщо хтось думає, що він побожний, але не приборкує свого язика, обманюючи своє серце, то його побожність нічого не варта.
27Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем – це відвідування сиріт і вдів у їхньому горі та зберігання себе чистим від світу.