1Тепер головне, про що ми говоримо: ми маємо Первосвященника, Який сів праворуч від престолу Величності на небі.
2Він є Служителем Святилища та справжньої Оселі, встановленої Господом, а не людиною.
3Бо кожен первосвященник призначений приносити дари і жертви, тому й потрібно було, щоб і Цей мав що принести.
4Якби Він був на землі, то не був би священником, бо вже є священники, які приносять дари за Законом.
5Вони служать подобою і тінню небесних речей. Ось чому Мойсей, коли збирався будувати Оселю, був попереджений: «Дивись, – сказав Бог, – зроби все за тим зразком, який тобі показано на горі».
6Але тепер Ісусові було доручено краще служіння, оскільки Він є посередником кращого Завіту, заснованого на кращих обітницях.
7Бо якби перший Завіт був бездоганним, то не було б потреби в другому.
8Але Бог, докоряючи їм, каже: «Ось надходять дні, – говорить Господь, – коли Я укладу з домом Ізраїля і з домом Юди Новий Завіт.
9Однак не такий Завіт, який Я уклав з їхніми предками, коли Я взяв їх за руку, щоб вивести з Єгипту, бо вони не залишилися вірними Моєму Завіту, і Я відвернувся від них, – каже Господь. –
10Ось Завіт, який Я укладу з домом Ізраїлю після цих днів, – говорить Господь. – Я вкладу Мої закони в їхній розум і напишу їх на їхніх серцях. Я буду їхнім Богом, і вони будуть Моїм народом.
11Вони більше не навчатимуть свого ближнього й свого брата, кажучи: „Пізнай Господа“, тому що вони всі будуть Мене знати, від малого до великого.
12Бо Я буду милосердний до їхньої неправедності і їхніх гріхів більше не згадуватиму».
13Називаючи цей Завіт «новим», Він тим самим оголосив перший завіт застарілим, а те, що застаріло, незабаром зникне.