1Тому, маючи це служіння згідно з милістю, що нам явилася, ми не втрачаємо відваги.
2Ми відреклися від прихованих та ганебних учинків, не живемо в хитрощах і не перекручуємо Слова Божого. Навпаки, показуючи істину, ми представляємо себе перед Богом на суд кожного людського сумління.
3І якщо наша Добра Звістка закрита, то лише для тих, що гинуть, –
4для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб не засяяло над ними світло Доброї Звістки про славу Христа, Який є образом Бога.
5Ми проповідуємо не себе, а Ісуса Христа як Господа, себе ж – як ваших рабів заради Ісуса.
6Адже Бог, Який сказав: «Нехай з темряви засяє світло», є Тим, Хто засяяв у наших серцях, щоби просвітити розуміння слави Бога в особі Ісуса Христа.
7Проте ми носимо цей скарб у глиняних горщиках, щоб надмірність сили була від Бога, а не від нас.
8Ми в усьому обтяжені, та не роздавлені; збиті з пантелику, але не впадаємо в розпач;
9нас переслідують, та ми не покинуті; нас збивають із ніг, та ми не гинемо.
10У своєму тілі ми завжди носимо смерть Ісуса, щоб життя Ісуса виявилося в наших тілах.
11Адже ми, живі, постійно віддаємо себе на смерть заради Ісуса, щоб Його життя виявилося в наших смертних тілах.
12Тому в нас діє смерть, а у вас – життя.
13Маючи один дух віри, згідно з тим, що написано: «Я вірив і тому говорив», ми віримо й тому говоримо,
14оскільки знаємо, що Той, Хто воскресив Господа Христа, воскресить і нас разом з Ісусом та представить разом із вами.
15Адже все – для вас, щоб благодать, примножена багатьма, щедро принесла подяку на славу Божу.
16Тому ми не падаємо духом. І, навіть якщо наша зовнішня людина гине, наша внутрішня людина оновлюється день у день.
17Адже наше тимчасове й легке страждання приносить нам більш вагоме багатство вічної слави.
18Ми дивимося не на видиме, а на невидиме, бо видиме минає, а невидиме вічне.