1А тепер щодо того, що принесено в жертву ідолам: ми знаємо, що «всі маємо знання». Проте знання робить гордим, а любов збудовує.
2Якщо хтось думає, що він щось знає, то він нічого не знає так, як належить знати.
3А якщо хтось любить Бога, той був пізнаний Ним.
4Отже, стосовно їжі, принесеної в жертву ідолам, ми знаємо, що «у світі ідол – це ніщо» і що «немає іншого Бога, крім Єдиного».
5І навіть якщо є на землі чи в небі так звані «боги», адже існує багато «богів» і багато «володарів»,
6то для нас є лише один Бог – Отець, з Якого все походить і для Якого існуємо ми, і лише один Володар – Ісус Христос, через Якого все й через Якого ми.
7Але не в усіх є це знання. Деякі, призвичаївшись до ідолів, ще й досі їдять так, наче споживають ідольські жертви, а їхнє сумління, будучи слабким, опоганюється.
8Однак не їжа приведе нас до Бога. Ми не стаємо гіршими, якщо не їмо, і не стаємо кращими, якщо їмо.
9Але будьте уважними, щоб якимось чином ваше право не стало каменем спотикання для слабких.
10Адже якщо хтось побачив, що ти, маючи пізнання, споживаєш їжу в ідольському храмі, хіба його слабке сумління не заохотить їсти те, що принесене ідолам?
11Отже, через твоє знання загине слабкий брат, за якого помер Христос.
12Коли грішите таким чином проти братів і вражаєте їхнє слабке сумління, то грішите проти Христа.
13Тому якщо їжа змушує мого брата спіткнутися, то повік не їстиму м’яса, щоб не змушувати мого брата спіткнутися.