Titus 1
1 Павло, раб Бога й апостол Ісуса Христа згідно з вірою вибраних Божих і пізнанням істини, згідної з благочестям,
2 у надії на вічне життя, яке обіцяв необманливий Бог ще до вічних часів,
3 а свого часу явив Своє слово через проповідь, яка ввірена мені за повелінням нашого Спасителя Бога, —
4 Титу, рідному сину по спільній вірі: благодать, милість, мир від Бога Отця і Господа Ісуса Христа, нашого Спасителя.
5 Для того я й залишив тебе на Криті, щоб ти впорядкував незакінчене і поставив в усіх містах пресвітерів, як я наказував тобі:
6 якщо хто бездоганний, чоловік однієї дружини, має віруючих дітей, не звинувачуваних у безпутстві чи непокірних.
7 Бо єпископ повинен бути бездоганним, як Божий управитель, не свавільним, не гнівливим, не п’яницею, не забіякою, не жадібним до ганебної наживи,
8 а гостинним, добролюбним, поміркованим, справедливим, святим, стриманим,
9 таким, що тримається вірного слова, згідного з вченням, щоб міг і в здоровому вченні наставляти, і тим, що суперечать, докоряти.
10 Бо є багато непокірних, пустословів і обманщиків, особливо з обрізаних,
11 яким треба закривати рот; вони зводять цілі доми, навчаючи, чого не слід, ради ганебної наживи.
12 Один з них, їхній власний пророк, сказав: Критяни завжди брехливі, люті звірі, утроби ліниві.
13 Це свідчення істинне; з цієї причини докоряй їм суворо, щоб вони були здорові у вірі
14 і не зважали на іудейські байки й заповіді людей, які відвертаються від істини.
15 Для чистих усе чисте, а для осквернених і невіруючих ніщо не чисте, але осквернені і їхній розум, і совість.
16 Вони заявляють, що знають Бога, а ділами заперечують, будучи мерзенними, і неслухняними, і ні до якого доброго діла непридатними.