Romans 8
1 Тож немає тепер ніякого засудження тим, які у Христі Ісусі живуть не по плоті, а по Духу.
2 Бо закон Духа життя у Христі Ісусі звільнив мене від закону гріха і смерті.
3 Бо що було неможливе для Закону, оскільки він був немічний через плоть, те зробив Бог: пославши Свого Сина у подобі гріховної плоті і в жертву за гріх, Він засудив гріх у плоті,
4 щоб вимоги Закону виконалися в нас, що живуть не по плоті, а по Духу.
5 Бо ті, що живуть по плоті, думають про плотське, а ті, що по Духу, — про духовне.
6 Бо плотські думки — це смерть, а духовні думки — це життя й мир.
7 Тому що плотські думки — це ворожнеча проти Бога, бо Закону Божому не підкоряються, та й не можуть.
8 А ті, що під владою плоті, Богу догодити не можуть.
9 Та ви не під владою плоті, а під владою Духа, якщо тільки Дух Божий живе у вас; якщо ж хто Духа Христового не має, той і не Його.
10 Якщо ж Христос у вас, то тіло мертве через гріх, а Дух є життям через праведність.
11 Якщо ж Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, живе у вас, то Той, Хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Своїм Духом, Який живе у вас.
12 Отже, брати, ми не боржники плоті, щоб жити по плоті;
13 бо якщо ви живете по плоті, то помрете, а якщо Духом умертвляєте діла тіла, то будете жити.
14 Бо всі, що водяться Духом Божим, є синами Божими.
15 Бо ви прийняли не духа рабства, щоб знову боятися, а прийняли Духа усиновлення, Яким вигукуємо: Авва, Отче!
16 Цей самий Дух свідчить нашому духу, що ми діти Божі.
17 А якщо діти, то й спадкоємці, спадкоємці Бога та співспадкоємці Христа, якщо тільки з Ним страждаємо, щоб з Ним і прославитись.
18 Бо я вважаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті порівняно з тією славою, яка має відкритися для нас.
19 Бо творіння з нетерпінням чекає відкриття синів Божих.
20 Бо творіння підкорилося марноті не добровільно, а з волі Того, Хто підкорив його, в надії,
21 що й саме творіння звільниться від рабства тління у славну свободу дітей Божих.
22 Бо ми знаємо, що все творіння разом стогне й мучиться донині.
23 І не тільки воно, а й ми самі, маючи первоплід Духа, і ми самі в собі стогнемо, чекаючи усиновлення — викуплення нашого тіла.
24 Бо ми спаслися в надії; надія ж, коли видима, не є надією, бо навіщо надіятися на те, що бачиш?
25 Якщо ж надіємось на те, чого не бачимо, то чекаємо з терпінням.
26 Так само й Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що молитися як слід, але Сам Дух клопочеться за нас невимовними стогонами.
27 А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка в Духа, тому що Він клопочеться за святих за волею Божою.
28 А ми знаємо, що тим, які люблять Бога, які покликані за Його задумом, усе сприяє на добро.
29 Бо кого Він наперед пізнав, тим наперед і призначив стати подібними до образу Його Сина, щоб Він був первістком серед багатьох братів;
30 а кого наперед призначив, тих і покликав; а кого покликав, тих і виправдав; а кого виправдав, тих і прославив.
31 Що ж скажемо на це? Якщо Бог за нас, хто проти нас?
32 Той, Хто власного Сина не пощадив, а видав Його за всіх нас, як з Ним не дарує нам і всього?
33 Хто обвинуватить вибраних Божих? Сам Бог виправдовує їх.
34 Хто засуджує? Сам Христос помер, а краще сказати, воскрес; Він і праворуч Бога, Він і клопочеться за нас.
35 Хто відлучить нас від любові Христової? Скорбота, чи тіснота, чи гоніння, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?
36 Як написано: За Тебе нас умертвляють цілий день, вважають нас за овець, призначених на заколення.
37 Але в усьому цьому ми повністю перемагаємо завдяки Тому, Хто полюбив нас.
38 Бо я впевнений, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні начальства, ні сили, ні теперішнє, ні майбутнє,
39 ні висота, ні глибина, ні будь-яке інше створіння не зможуть відлучити нас від любові Божої, що у Христі Ісусі, нашому Господі.