Romans 14
1 Немічного у вірі приймайте без суперечок про погляди.
2 Бо один вірить, що можна їсти все, а немічний їсть овочі.
3 Хто їсть, хай не зневажає того, хто не їсть, і хто не їсть, хай не судить того, хто їсть, бо Бог прийняв його.
4 Хто ти такий, що судиш чужого слугу? Перед своїм господарем він стоїть чи падає; і буде поставлений, бо Бог може поставити його.
5 Один відрізняє день від дня, а інший вважає всі дні однаковими. Кожен хай буде цілком упевнений у власному переконанні.
6 Хто зважає на день — для Господа зважає, і хто не зважає на день — для Господа не зважає; хто їсть — для Господа їсть, бо дякує Богу, і хто не їсть — для Господа не їсть і дякує Богу.
7 Бо ніхто з нас не живе для себе і ніхто не помирає для себе.
8 А чи живемо — для Господа живемо, чи помираємо — для Господа помираємо; тому, чи живемо, чи помираємо — ми Господні.
9 Бо Христос для того й помер, і воскрес, і ожив, щоб панувати і над мертвими, і над живими.
10 А ти чого судиш свого брата? Чи ти чого зневажаєш свого брата? Усі ми станемо перед судом Христовим.
11 Бо написано: Живу Я, — каже Господь, — переді Мною схилиться кожне коліно і кожен язик зізнається перед Богом.
12 Отже, кожен із нас дасть звіт за себе Богу.
13 Тож більше не судімо один одного, а краще судіть про те, щоб не подавати брату привід для спотикання чи падіння.
14 Я знаю і впевнений у Господі Ісусі, що ніщо не є нечистим саме по собі, а тільки для того, хто вважає щось нечистим, для нього воно нечисте.
15 Якщо ж через їжу засмучується твій брат, то ти вже не по любові чиниш. Не губи своєю їжею того, за кого помер Христос.
16 Тож хай не хулиться ваше добро.
17 Бо Царство Боже — не їжа і пиття, а праведність, мир і радість у Святому Дусі.
18 Хто цим служить Христу, той угодний Богу і шанований людьми.
19 Тож прагнімо того, що веде до миру та збудування один одного.
20 Не руйнуй ради їжі діла Божого. Все чисте, але гріх тій людині, яка їсть на спотикання.
21 Краще не їсти м’яса, не пити вина і не робити нічого такого, від чого твій брат спотикається, чи спокушається, чи знемагає.
22 Ти маєш віру? Май її у собі перед Богом. Блаженний той, хто не засуджує себе за те, що вибирає.
23 А хто сумнівається, коли їсть, той засуджується, тому що їсть не по вірі; а все, що не по вірі, — гріх.