Romans 10
1 Брати, бажання мого серця і молитва до Бога за Ізраїль, щоб він спасся.
2 Бо свідчу про них, що вони мають ревність до Бога, але не за пізнанням.
3 Бо, не знаючи праведності Божої і намагаючись установити власну праведність, вони не підкорилися праведності Божій.
4 Бо кінець Закону — Христос для праведності кожному, хто вірує.
5 Бо Мойсей пише про праведність від Закону, що «людина, яка виконає їх, буде жити ними».
6 А праведність від віри так каже: Не кажи у своєму серці: Хто зійде на небо? — тобто щоб Христа звести вниз —
7 чи: Хто зійде в безодню? — тобто щоб Христа вивести з мертвих.
8 А що вона каже? — Близько до тебе слово, на твоїх устах і в твоєму серці, — тобто слово віри, яке ми проповідуємо.
9 Бо якщо своїми вустами визнаєш Ісуса Господом і своїм серцем увіруєш, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся;
10 бо серцем вірують для праведності, а вустами визнають для спасіння.
11 Бо Писання каже: Кожен, хто вірує в Нього, не осоромиться.
12 Бо немає різниці між іудеєм і елліном, бо один і той самий Господь усіх — багатий для всіх, хто кличе Його.
13 Бо кожен, хто покличе ім’я Господнє, — спасеться.
14 Та як покличуть Того, у Кого не увірували? І як увірують у Того, про Кого не чули? І як почують без проповідника?
15 І як будуть проповідувати, якщо не будуть послані? Як написано: Які гарні ноги тих, що благовістять мир, благовістять добро.
16 Та не всі послухались Євангелія; бо Ісая каже: Господи, хто повірив почутому від нас?
17 Отже, віра — від слухання, а слухання — від слова Божого.
18 Але питаю: хіба вони не чули? Навпаки, «по всій землі рознісся їхній голос і до кінців світу — їхні слова».
19 Але питаю: хіба Ізраїль не знав? Першим каже Мойсей: Я викличу у вас ревнощі не народом, розгніваю вас нерозумним народом.
20 А Ісая сміливо каже: Мене знайшли ті, що не шукали Мене; Я відкрився тим, що не питали про Мене.
21 А про Ізраїль каже: Цілий день Я простягав Свої руки до народу неслухняного і впертого.