Romans 1
1 Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, відділений для проповіді Євангелія Божого,
2 яке Бог раніше обіцяв через Своїх пророків у святому Писанні
3 про Свого Сина, Який народився по плоті від нащадка Давида
4 і виявився Сином Божим у силі по Духу святості через воскресіння з мертвих, про Ісуса Христа, нашого Господа,
5 через Якого ми отримали благодать і апостольство, щоб ради Його імені викликати послух вірі серед усіх язичників,
6 серед яких і ви, покликані Ісусом Христом, —
7 усім, що знаходяться в Римі, улюбленим Божим, покликаним святим: благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!
8 Перш за все дякую моєму Богу через Ісуса Христа за всіх вас, тому що про вашу віру говорять в усьому світі.
9 Бо свідок мені Бог, Якому служу своїм духом у проповіді Євангелія Його Сина, як безперестанку згадую вас,
10 завжди просячи у своїх молитвах, щоб якось вже нарешті мені вдалося з волі Божої прийти до вас.
11 Бо я прагну побачити вас, щоб передати вам якийсь духовний дар для вашого утвердження,
12 тобто втішитися з вами спільною вірою, вашою і моєю.
13 Не хочу ж, брати, щоб ви не знали, що я багато разів збирався прийти до вас (та до цього часу мав перешкоди), щоб мати якийсь плід і серед вас, як і серед інших язичників.
14 Я боржник і еллінам, і варварам, і мудрим, і нерозумним.
15 Тож, щодо мене, я готовий проповідувати Євангеліє і вам, що в Римі.
16 Бо я не соромлюсь Євангелія Христового, бо воно сила Божа для спасіння кожному, хто вірує, насамперед іудею, а потім і елліну.
17 Бо в ньому відкривається праведність Божа від віри до віри, як написано: А праведний житиме вірою.
18 Бо відкривається з неба гнів Божий на всяке нечестя й неправедність людей, які стримують істину неправедністю.
19 Бо що можна знати про Бога, є явним для них, бо Бог явив їм.
20 Бо Його невидиме — Його вічна сила й божественність — від створення світу через осягання творінь розумом стає ясно видним, так що нема їм виправдання.
21 Тому що вони, пізнавши Бога, не прославили Його як Бога і не подякували, а стали марними у своїх мудруваннях, і затьмарилося їхнє нерозумне серце.
22 Називаючи себе мудрими, стали безумними
23 і славу нетлінного Бога замінили образом, подібним до тлінної людини, птахів, чотириногих і плазунів.
24 Тому й видав їх Бог у похотях їхніх сердець на нечистоту — ганьбити свої тіла один з одним.
25 Вони замінили істину Божу неправдою і поклонялися й служили творінню замість Творця, Який благословенний навіки. Амінь.
26 Тому видав їх Бог на ганебні пристрасті: їхні жінки замінили природні стосунки на протиприродні;
27 так само й чоловіки, залишивши природні стосунки з жінками, розпалювалися своєю похіттю один до одного, чоловіки з чоловіками чинячи непристойність і отримуючи самі в собі відплату, відповідну своєму заблудженню.
28 І оскільки вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнáнні, то видав їх Бог на зіпсований розум — чинити неналежне, —
29 їх, наповнених усякою неправедністю, блудом, нечестям, користолюбством, злобою; повних заздрості, убивств, чвар, обману, злості;
30 пліткарів, обмовників, богоненависників, кривдників, гордих, хвалькуватих, винахідливих на зло, неслухняних батькам,
31 нерозумних, віроломних, нелюбовних, непримиримих, немилосердних.
32 Вони, знаючи вимоги Бога, що ті, хто робить таке, варті смерті, не тільки роблять це, а й схвалюють тих, хто робить.