1Тоді Ісус почав говорити до народу і до Своїх учнів,
2кажучи: На Мойсеєвому сидінні сіли книжники й фарисеї.
3Тож усе, що вони кажуть вам дотримуватись, дотримуйтесь і робіть, а за їхніми ділами не робіть, бо вони кажуть, а самі не роблять.
4Бо вони зв’язують важкі й непосильні тягарі і кладуть їх на плечі людей, а самі й пальцем не хочуть зрушити їх.
5Усі ж свої діла роблять для того, щоб побачили їх люди: роблять ширшими свої філактерії і роблять довшими китиці свого одягу,
6люблять перші місця на бенкетах і перші місця в синагогах,
7вітання на площах і щоб люди звали їх: Равві, равві!
8А ви не називайтеся «равві», бо один у вас Учитель — Христос, а всі ви — брати.
9І своїм отцем не називайте нікого на землі, бо один у вас Отець — Небесний.
10І не називайтеся учителями, бо один у вас Учитель — Христос.
11Найбільший із вас нехай буде вам слугою.
12Бо хто піднесе себе, той буде понижений, а хто понизить себе, той буде піднесений.
13Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, бо ви замикаєте Царство Небесне перед людьми; бо ви самі не входите і тим, що хочуть увійти, не даєте ввійти!
14Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, бо ви поїдаєте доми вдів і напоказ довго молитеся: за це отримаєте тяжче засудження!
15Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, бо ви обходите море й сушу, щоб здобути бодай одного наверненого, а коли це станеться, ви робите його сином геєни, вдвічі гіршим за себе!
16Горе вам, сліпі поводирі, що кажете: Хто поклянеться Храмом, це нічого, а хто поклянеться золотом Храму, той повинен виконати.
17Нерозумні і сліпі! Що більше: золото чи Храм, який освячує золото?
18І: Хто поклянеться жертовником, це нічого, а хто поклянеться даром, що на ньому, той повинен виконати.
19Нерозумні й сліпі! Що більше: дар чи жертовник, який освячує дар?
20Тож хто клянеться жертовником, той клянеться ним і всім, що на ньому.
21І хто клянеться Храмом, той клянеться ним і Тим, Хто живе в ньому.
22І хто клянеться небом, той клянеться престолом Божим і Тим, Хто сидить на ньому.
23Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, бо ви даєте десятину з м’яти, кропу й кмину, а залишили найважливіше в Законі — правосуддя, милість і віру! Це потрібно було робити і того не залишати!
24Сліпі поводирі, що відціджуєте комара, а верблюда ковтаєте!
25Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, бо ви чистите зовнішність чаші й блюда, а всередині вони повні здирства й ненаситності!
26Сліпий фарисею! Спочатку почисть внутрішність чаші й блюда, щоб і їхня зовнішність стала чистою!
27Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, бо ви уподібнюєтесь до побілених гробниць, які зовні видаються гарними, а всередині вони повні кісток мерців і всякої нечистоти!
28Так і ви зовні здаєтеся людям праведними, а всередині ви повні лицемірства й беззаконня.
29Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, бо ви будуєте гробниці пророкам і прикрашаєте могили праведникам,
30і кажете: Якби ми жили у дні наших отців, то не були б спільниками їм у пролитті крові пророків!
31Цим ви самі проти себе свідчите, що ви сини тих, хто вбив пророків.
32Тож наповніть міру гріхів своїх отців!
33Змії, роде гадючий! Як ви уникнете засудження в геєну?!
34Тому, ось Я посилаю до вас пророків, мудреців і книжників, і одних ви уб’єте й розіпнете, а інших будете бичувати у своїх синагогах і гнати з міста в місто,
35щоб прийшла на вас уся праведна кров, пролита на землі: від крові праведного Авеля до крові Захарії, сина Варахії, якого ви вбили між Храмом і жертовником.
36Істинно вам кажу: прийде все це на цей рід.
37Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і побиваєш камінням посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати твоїх дітей, як квочка збирає своїх курчат під крила, та ви не захотіли.
38Ось вам залишається ваш дім пустим.
39Бо кажу вам: віднині не побачите Мене, доки не скажете: Благословенний Той, що йде в ім’я Господнє!