Mark 2
1 Через декілька днів Iсус зновуприйшов у Капернаум, і розійшлася чутка, що Він у домі.
2 Відразу ж зібралося багато людей, так що вже не було місця навіть біля дверей, і Він говорив їм слово.
3 І ось приходять до Нього з паралізованим, якого несли четверо,
4 і, не маючи змоги наблизитись до Нього через багатолюдність, розкрили дах над тим місцем, де Він був, і, прокопавши його, спустили постіль, на якій лежав паралізований.
5 Ісус, побачивши їхню віру, каже паралізованому: Сину, прощаються тобі твої гріхи.
6 А там сиділи деякі з книжників і міркували у своїх серцях:
7 Що за такі богохульства Він говорить? Хто може прощати гріхи, крім одного Бога?
8 Ісус, відразу зрозумівши Своїм Духом, що вони так міркують у собі, сказав їм: Чому ви таке міркуєте у своїх серцях?
9 Що легше: сказати паралізованому: Прощаються тобі гріхи, — чи сказати: Устань, візьми свою постіль і ходи?
10 Та щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, — каже паралізованому, —
11 кажу тобі: Устань, візьми свою постіль і йди додому.
12 І той відразу встав, узяв постіль і вийшов перед усіма, так що всі дивувалися й прославляли Бога, кажучи: Ми ніколи такого не бачили.
13 А Iсус знову пішов до моря; і всі люди йшли до Нього, і Він навчав їх.
14 Проходячи, Він побачив Левія Алфеєвого, що сидів на митниці, і каже йому: Іди за Мною. І той устав і пішов за Ним.
15 І коли Ісус возлежав у його домі, то багато митників і грішників возлежало з Ним і Його учнями (бо їх було багато і вони ходили за Ним).
16 А книжники й фарисеї, побачивши, що Він їсть із митниками й грішниками, сказали Його учням: Чому Він їсть і п’є з митниками й грішниками?
17 Почувши це, Ісус сказав їм: Не здорові потребують лікаря, а хворі. Я прийшов закликати не праведників, а грішників до покаяння.
18 Учні Іоана й фарисеїв постилися. Вони приходять і кажуть Йому: Чому учні Іоана й фарисеїв постяться, а Твої учні не постяться?
19 Ісус сказав їм: Хіба можуть поститись весільні гості, поки з ними молодий? Доки з ними молодий, вони не можуть поститися.
20 Та настануть дні, коли забереться від них молодий, і тоді вони будуть поститися в ті дні.
21 Ніхто не пришиває латки з нової тканини до старого одягу, інакше нова латка відірветься від старого, і дірка стане ще гіршою.
22 І ніхто не наливає нове вино в старі бурдюки, інакше нове вино прорве бурдюки — і вино витече, і бурдюки пропадуть; а нове вино слід наливати в нові бурдюки.
23 Якось Він проходив у суботу через ниви, і дорогою Його учні почали зривати колоски.
24 Фарисеї ж сказали Йому: Дивись! Чому вони роблять у суботу те, чого не можна?
25 Він сказав їм: Хіба ви ніколи не читали, що зробив Давид, коли мав потребу і зголоднів сам і ті, що були з ним?
26 Як за первосвященника Авіафара він увійшов у дім Божий, і з’їв хліби покладання, які не можна було їсти нікому, крім священників, і дав і тим, що були з ним?
27 І сказав їм: Субота створена для людини, а не людина для суботи.
28 Тому Син Людський є Господом і суботи.