Mark 15
1 Відразу вранці первосвященники зі старійшинами й книжниками і весь Синедріон прийняли рішення, і, зв’язавши Ісуса, відвели, і видали Його Пілату.
2 Пілат запитав Його: Ти Цар іудейський? Він сказав йому у відповідь: Ти сам кажеш.
3 Первосвященники ж багато в чому звинувачували Його, та Він нічого не відповідав.
4 Пілат знову запитав Його: Ти нічого не відповідаєш? Дивися, скільки свідчать проти Тебе!
5 Та Ісус більше нічого не відповідав, так що Пілат дивувався.
6 На свято ж він звільняв їм одного в’язня, про якого вони просили.
7 Був же тоді один чоловік на ім’я Варавва, ув’язнений разом з іншими повстанцями, які під час повстання скоїли вбивство.
8 І народ почав кричати й просити Пілата про те, що він завжди робив для них.
9 Пілат сказав їм у відповідь: Чи хочете, щоб я звільнив вам Царя іудейського?
10 Бо він знав, що первосвященники видали Його із заздрості.
11 Та первосвященники підбурили народ просити, щоб краще звільнив їм Варавву.
12 Пілат знову сказав їм у відповідь: Що ж ви хочете, щоб я зробив з Тим, Кого ви називаєте Царем іудейським?
13 Вони знову закричали: Розіпни Його!
14 Пілат сказав їм: Яке ж зло Він зробив? Та вони ще дужче закричали: Розіпни Його!
15 І Пілат, бажаючи задовольнити народ, звільнив їм Варавву, а Ісуса, піддавши бичуванню, видав на розп’яття.
16 Воїни ж відвели Його всередину палацу, тобто преторія, і скликали цілу когорту;
17 і одягнули Його в багряницю, і, сплівши терновий вінок, поклали Йому на голову,
18 і почали вітати Його: Вітаємо, Царю іудейський!
19 І били Його по голові тростиною, і плювали на Нього, і, стаючи на коліна, поклонялися Йому.
20 А коли насміялись над Ним, зняли з Нього багряницю, одягнули Його в Його власний одяг і повели Його, щоб розіп’ясти Його.
21 І змусили одного перехожого, що йшов із села, Симона кірінеянина, батька Олександра й Руфа, нести Його хрест.
22 І привели Його на місце Голгофу (що в перекладі означає «місце черепа»).
23 І давали Йому пити вино, змішане зі смирною, та Він не прийняв.
24 Розіп’явши Його, вони стали ділити Його одяг, кидаючи про нього жереб, що кому взяти.
25 Була ж третя година, коли вони розіп’яли Його.
26 І був напис Його вини написаний: Цар іудейський.
27 З Ним вони розіп’яли двох розбійників: одного праворуч, а іншого ліворуч від Нього.
28 І збулося Писання, яке каже: І до злочинців був зарахований.
29 Перехожі ж лихословили Його, хитаючи головами й кажучи: Ей, Ти, що руйнуєш Храм і за три дні відбудовуєш!
30 Спаси Себе й зійди з хреста!
31 Так само й первосвященники з книжниками, насміхаючись, казали один одному: Інших спасав, а Себе не може спасти!
32 Хай Христос, Цар Ізраїлю, зійде зараз із хреста, щоб ми побачили й повірили! І розп’яті з Ним ганьбили Його.
33 О шостій же годині настала темрява по всій землі і тривала до дев’ятої години.
34 А о дев’ятій годині Ісус скрикнув гучним голосом: Елої, Елої, ламма савахтані? (що в перекладі означає: Боже Мій, Боже Мій, чому Ти покинув Мене?).
35 Деякі з тих, що стояли поруч, почувши це, сказали: Диви, Іллю кличе.
36 А один підбіг, наповнив губку винним оцтом і, настромивши на тростину, давав Йому пити, кажучи: Давайте подивимося, чи прийде Ілля зняти Його.
37 Та Ісус, скрикнувши гучним голосом, випустив дух.
38 І завіса Храму розірвалась надвоє зверху донизу.
39 Сотник, який стояв навпроти Нього, побачивши, що Він так скрикнув і випустив дух, сказав: Воістину Цей Чоловік був Сином Божим!
40 Були там і жінки, що дивилися здаля, серед яких була Марія Магдалина, Марія, мати Якова молодшого й Іосії, Соломія
41 (які й тоді, коли Він був у Галілеї, ходили з Ним і прислуговували Йому) і багато інших жінок, що прийшли з Ним у Єрусалим.
42 Коли настав уже вечір (оскільки був день приготування, тобто переддень суботи),
43 прийшов Йосип з Аримафеї, поважний член Ради, який і сам очікував Царства Божого, сміливо увійшов до Пілата і попросив тіло Ісуса.
44 Пілат здивувався, що Iсус уже помер, і, покликавши сотника, запитав його, чи давно помер.
45 Дізнавшись про те від сотника, він віддав тіло Йосипу.
46 Той, купивши льняне полотно і знявши Його, обгорнув полотном, і поклав Його в гробниці, яка була висічена зі скелі, і привалив до дверей гробниці камінь.
47 Марія ж Магдалина і Марія, мати Іосії, дивилися, де Його клали.