Bible

1 Одного разу, коли Він прийшов у дім одного з начальників фарисеїв у суботу поїсти хліба, вони стежили за Ним. 2 I ось був перед Ним один чоловік, хворий на водянку. 3 Iсус, заговоривши, сказав законникам і фарисеям: Чи можна зціляти в суботу? 4 Вони ж мовчали. Він, узявши його, зцілив і відпустив. 5 I, продовжуючи, сказав їм: У кого з вас осел чи віл упаде в колодязь, і він відразу не витягне його в суботній день? 6 I вони не могли відповісти Йому на це. 7 Розказав же запрошеним притчу, помітивши, як вони вибирають перші місця: 8 Коли будеш запрошений кимось на весілля, не возлягай на першому місці, щоб серед запрошених ним не виявилося поважнішого за тебе, 9 і той, хто запросив тебе і його, підійде і скаже тобі: Поступись йому місцем, — і тоді ти з соромом почнеш займати останнє місце. 10 Але коли будеш запрошений, прийди й возляж на останньому місці, щоб, коли прийде той, хто запросив тебе, він сказав тобі: Друже, пересядь вище. Тоді тобі буде честь перед тими, хто возлежить з тобою. 11 Бо кожен, хто підносить себе, буде понижений, а хто понижує себе, буде піднесений. 12 Сказав також і тому, хто запросив Його: Коли влаштовуєш обід чи вечерю, не запрошуй ні своїх друзів, ні своїх братів, ні своїх родичів, ні багатих сусідів, щоб і вони в свою чергу не запросили тебе і тобі не було відплати. 13 Але коли влаштовуєш бенкет, запрошуй бідних, калік, кульгавих, сліпих — 14 і будеш блаженним, бо вони не зможуть відплатити тобі; бо тобі буде відплачено при воскресінні праведних. 15 Почувши це, один із тих, що возлежали з Ним, сказав Йому: Блаженний той, хто їстиме хліб у Царстві Божому! 16 Він же сказав йому: Один чоловік влаштував велику вечерю і запросив багатьох. 17 У час вечері він послав свого раба сказати запрошеним: Ідіть, бо все вже готове. 18 I почали всі, як один, вибачатися. Перший сказав йому: Я купив поле, і мені необхідно піти подивитись його. Прошу тебе, вибач мені. 19 Iнший сказав: Я купив п’ять пар волів і йду випробувати їх. Прошу тебе, вибач мені. 20 Ще інший сказав: Я одружився і тому не можу прийти. 21 Той раб прийшов і розповів про це своєму Господарю. Тоді господар дому розгнівався і сказав своєму рабу: Піди швидше на вулиці й провулки міста і приведи сюди бідних, і калік, і кульгавих, і сліпих. 22 Раб сказав: Господарю, зроблено, як ти наказав, і ще є місце. 23 Господар сказав рабу: Піди на дороги й до огорож і змусь людей прийти, щоб мій дім наповнився. 24 Бо кажу вам, що ніхто з тих запрошених людей не скуштує моєї вечері. 25 Iшло з Ним багато людей, і Він, обернувшись, сказав їм: 26 Хто приходить до Мене і не ненавидить свого батька, і матері, і дружини, і дітей, і братів, і сестер, а до того ж і свого життя, той не може бути Моїм учнем. 27 I хто не несе свого хреста і йде за Мною, той не може бути Моїм учнем. 28 Бо хто з вас, бажаючи побудувати вежу, не сяде спочатку і не порахує витрат, чи має достатньо для закінчення? 29 Щоб, коли закладе підвалини і не зможе закінчити, усі, хто побачить, не почали сміятися з нього 30 і казати: Цей чоловік почав будувати і не зміг закінчити. 31 Або який цар, ідучи вести війну проти іншого царя, не сяде спочатку й не порадиться, чи зможе він з десятьма тисячами виступити проти того, хто йде на нього з двадцятьма тисячами? 32 Якщо ж ні, то, поки той ще далеко, пошле до нього посольство просити про мир. 33 Так і кожен з вас, хто не залишить усього, що має, не може бути Моїм учнем. 34 Сіль — хороша річ, та якщо сіль втратить смак, чим її приправити? 35 Вона ні для землі, ні для гною не придатна; її викидають геть. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!