1Звідки у вас війни і сварки? Чи не звідси, від ваших бажань насолод, що воюють у ваших членах?
2Ви бажаєте — і не маєте, вбиваєте й заздрите — і не отримуєте, б’єтесь і воюєте — і не маєте, тому що не просите;
3просите — і не отримуєте, тому що просите на зло, щоб витратити на свої насолоди.
4Перелюбники й перелюбниці! Хіба ви не знаєте, що дружба зі світом є ворожнечею проти Бога? Тож хто хоче бути другом світу, той стає ворогом Богу.
5Чи ви думаєте, що Писання даремно каже: До ревнощів любить Дух, що поселився в нас?
6Але більшу дає благодать. Тому й сказано: Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать.
7Тож підкоріться Богу, протистаньте дияволу, і він утече від вас.
8Наблизьтесь до Бога, і Він наблизиться до вас. Очистьте руки, грішники, і очистьте серця, роздвоєні!
9Мучтесь, плачте і ридайте; ваш сміх хай обернеться на плач, і радість — на журбу.
10Смиріться перед Господом, і Він піднесе вас.
11Не обмовляйте, брати, один одного. Хто обмовляє брата й судить свого брата, той обмовляє Закон і судить Закон; а якщо ти судиш Закон, то ти не виконавець Закону, а суддя.
12Один є Законодавець, Який може спасти й погубити. Хто ти такий, що судиш іншого?
13Тепер послухайте ви, що кажете: Сьогодні чи завтра ми підемо в таке-то місто, і проведемо там один рік, і будемо торгувати та заробляти.
14Ви, що не знаєте, що буде завтра. Бо що таке ваше життя? Воно пара, що на короткий час з’являється, а потім зникає.
15Замість цього вам слід казати: Якщо буде угодно Господу, то будемо живі й зробимо те чи інше.
16А ви хвалитесь у своїх гордощах. Усяка така похвальба є злом.
17Тож хто вміє робити добро і не робить, тому гріх.