Ephesians 4
1 Тож благаю вас я, в’язень у Господі, жити гідно поклику, яким ви покликані,
2 з усім смиренням і лагідністю, з довготерпінням, терплячи один одного в любові,
3 стараючись зберігати єдність Духа в союзі миру.
4 Одне тіло і один Дух, як ви й покликані до однієї надії вашого поклику;
5 один Господь, одна віра, одне хрещення,
6 один Бог і Отець усіх, Який над усіма, і через усіх, і в усіх вас.
7 Кожному ж із нас дана благодать у міру дару Христового.
8 Тому й сказано: «Піднявшись на висоту, Він полонив полонених і дав дари людям».
9 А «піднявся» що означає, як не те, що Він спочатку спускався у найнижчі частини землі?
10 А Той, що спустився, є Тим же, що й піднявся вище за всі небеса, щоб наповнити все.
11 І Він дав одних за апостолів, інших за пророків, ще інших за благовісників, а ще інших за пастирів і вчителів,
12 для спорядження святих на діло служіння, на збудування тіла Христового,
13 доки ми всі не досягнемо єдності віри й пізнання Сина Божого, дорослого віку, міри віку повноти Христа,
14 щоб ми більше не були немовлятами, яких кидає й носить усяким вітром вчення через лукавство людей, через хитрість для підступного обману,
15 а щоб, кажучи істину в любові, ми в усьому виростали в Того, Хто є голова, Христос,
16 від Якого все тіло, складене й з’єднане завдяки підтримці кожного суглоба, здійснює ріст тіла в міру дії кожного окремого члена для збудування себе в любові.
17 Тому кажу це й заклинаю Господом, щоб ви більше не жили, як живуть інші язичники в марноті свого розуму,
18 затьмарені розумом, відчужені від життя Божого через невідання, яке в них, через закам’янілість їхнього серця.
19 Вони, втративши відчуття, віддалися розпусті, щоб чинити усяку нечистоту з ненаситністю.
20 Та ви не так пізнали Христа,
21 якщо тільки ви чули про Нього і були навчені в Ньому (оскільки істина в Ісусі)
22 відкинути стару людину з її попереднім способом життя, яка зітліває в оманливих похотях,
23 а обновлятися духом свого розуму
24 і одягнутися в нову людину, створену за образом Божим в праведності й святості істини.
25 Тому, відкинувши неправду, кажіть правду кожен своєму ближньому, бо ми члени один одному.
26 Гніваючись, не грішіть; сонце хай не зайде у вашому гніві;
27 і не давайте місця дияволу.
28 Хто крав, хай більше не краде, а краще хай трудиться, роблячи своїми руками добро, щоб було що подати нужденному.
29 Ніяке гниле слово хай не виходить із ваших уст, а тільки добре, для потрібного збудування, щоб воно приносило благодать слухачам.
30 І не засмучуйте Святого Духа Божого, печаттю Якого ви відзначені на день викуплення.
31 Усяке роздратування, лють, гнів, крик, лихослів’я разом з усякою злобою хай будуть усунені від вас.
32 А будьте один до одного добрими, милосердними, прощаючи один одному, як і Бог у Христі простив вам.