1Я ж, Павло, який у присутності смиренний серед вас, а у відсутності сміливий до вас, особисто благаю вас лагідністю і поблажливістю Христа:
2прошу, щоб мені в присутності не вдаватися до тієї рішучої сміливості, яку думаю вжити проти деяких, які думають про нас, ніби ми чинимо по плоті.
3Бо ми, живучи в плоті, не по плоті воюємо.
4Бо зброя нашої війни не плотська, а сильна перед Богом для руйнування твердинь.
5Нею ми руйнуємо мудрування і всяке звеличування, яке піднімається проти пізнання Бога, і полонимо кожну думку у послух Христу,
6і готові покарати за всякий непослух, коли здійсниться ваш послух.
7Ви дивитесь на зовнішність? Якщо хтось упевнений у собі, що він Христовий, то хай сам ще розуміє, що як він Христовий, так і ми Христові.
8Бо якщо я й більше похвалюся нашою владою, яку дав нам Господь для вашого збудування, а не для руйнування, то не осоромлюсь.
9Кажу це, щоб не здалося, ніби я лякаю вас посланнями.
10Бо його послання, — дехто каже, — грізні й сильні, а тілесна присутність — слабка і слово — жалюгідне.
11Хай такий розуміє, що які ми на словах у посланнях у відсутності, такі ми й на ділі у присутності.
12Бо ми не сміємо прирівнювати чи порівнювати себе з тими, які самі себе хвалять; а ті, що міряють себе собою і порівнюють себе з собою, — нерозумні.
13Ми ж не без міри будемо хвалитися, а в міру уділу, який уділив нам Бог у якості міри, щоб досягнути і вас.
14Бо ми не сягаємо надмірно, ніби не досягли вас, бо ми й вас досягли Євангелієм Христовим.
15Ми не хвалимося без міри чужими трудами, а маємо надію, що із зростанням вашої віри ми безмірно збільшимося серед вас у нашому уділі,
16щоб проповідувати Євангеліє і за межами вас, а не хвалитися готовим у чужому уділі.
17А хто хвалиться, хай хвалиться Господом.
18Бо не той гідний, хто сам себе хвалить, а той, кого хвалить Господь.