2 Timothy 1
1 Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа згідно з обітницею життя у Христі Ісусі, —
2 Тимофію, улюбленому сину: благодать, милість і мир від Бога Отця і Христа Ісуса, нашого Господа.
3 Дякую Богу, Якому служу від предків з чистою совістю, як безперестанку згадую про тебе у своїх молитвах вдень і вночі,
4 прагнучи побачити тебе (бо пам’ятаю твої сльози), щоб мені наповнитись радістю,
5 пригадуючи нелицемірну в тобі віру, яка спочатку жила в твоїй бабі Лоїді і твоїй матері Евніці; впевнений, що вона і в тобі.
6 З цієї причини нагадую тобі розпалювати дар Божий, який у тобі через покладання моїх рук.
7 Бо Бог дав нам не духа боязливості, а сили, любові й здорового розуму.
8 Тож не соромся свідчення про нашого Господа, ані мене, Його в’язня, але терпи зі мною труднощі за Євангеліє силою Бога,
9 Який спас нас і покликав святим покликом не за нашими ділами, а за Своїм задумом і благодаттю, даною нам у Христі Ісусі ще до вічних часів,
10 а тепер відкритою через з’явлення нашого Спасителя Ісуса Христа, Який знищив смерть і явив життя й безсмертя через Євангеліє,
11 для якого я поставлений проповідником, апостолом і вчителем язичників.
12 З цієї причини я й страждаю так, але не соромлюсь; бо я знаю, в Кого увірував, і впевнений, що Він може зберегти ввірене мною Йому на той день.
13 Тримайся взірця здорових слів, які ти чув від мене, з вірою і любов’ю у Христі Ісусі.
14 Те добре, що ввірене тобі, збережи Святим Духом, що живе в нас.
15 Ти знаєш, що всі, хто в Асії, відвернулись від мене, серед яких Фігелл і Гермоген.
16 Хай дасть Господь милість дому Онисифора, тому що він багато разів підкріпляв мене і не соромився моїх кайданів,
17 але, коли був у Римі, дуже старанно шукав мене і знайшов
18 (хай дасть йому Господь знайти милість у Господа в той день). А скільки він послужив мені в Ефесі, ти сам дуже добре знаєш.