2 Corinthians 3
1 Це ми знову починаємо представляти себе? Чи нам потрібні, як деяким, рекомендаційні листи до вас чи рекомендаційні листи від вас?
2 Ви — наш лист, написаний у наших серцях, який знають і читають усі люди.
3 Ви показуєте, що ви лист Христовий, через наше служіння написаний не чорнилом, а Духом Бога живого, не на кам’яних скрижалях, а на плотяних скрижалях серця.
4 Таку впевненість ми маємо через Христа перед Богом.
5 Не кажу, що ми здатні самі по собі, щоб вважати щось ніби від самих себе, а наша здатність від Бога,
6 Який і дав нам здатність бути служителями Нового Завіту, не букви, а Духа, бо буква вбиває, а Дух дає життя.
7 Якщо ж служіння смерті, викарбуване буквами на каменях, було таким славним, що сини Ізраїля не могли пильно дивитись на обличчя Мойсея через славу його обличчя, славу минущу,
8 то чи не значно більш славним буде служіння Духа?
9 Бо якщо служіння засудження славне, то тим більше багате славою служіння виправдання.
10 Бо в цьому випадку і те, що було славним, не є славним з причини слави, що перевищує.
11 Бо якщо минуще було славним, то тим більше славним є постійне.
12 Тож маючи таку надію, ми діємо з великою сміливістю,
13 а не як Мойсей, який клав покривало на своє обличчя, щоб сини Ізраїля не дивилися пильно на кінець минущого.
14 Та їхній розум був закам’янілим; бо до цього дня те ж саме покривало залишається незнятим при читанні Старого Завіту, тому що воно минає у Христі.
15 Та по цей день, коли вони читають Мойсея, на їхньому серці лежить покривало;
16 а коли серце навертається до Господа, покривало знімається.
17 Господь є Дух, а де Дух Господній, там свобода.
18 Ми ж усі, з непокритим обличчям розглядаючи, ніби в дзеркалі, славу Господню, змінюємось у той же образ від слави до слави, як від Господнього Духа.