1Павло, раб Божий, апостол Ісуса Христа, згідно з вірою Божих вибраних і пізнанням істини, згідно з побожністю,
2в надії на вічне життя, яке обіцяв перед вічними часами Бог, в Якому немає неправди.
3Він же свого часу об’явив Своє Слово проповіддю, яка була доручена мені за наказом нашого Спасителя Бога, —
4до Тита, справжнього сина за спільною вірою: благодать і мир від Бога Отця і [Господа] Ісуса Христа, нашого Спасителя.
5Для того я залишив тебе на Криті, щоб ти впорядкував недокінчене й наставив пресвітерів у містах, як я тобі звелів:
6коли хто бездоганний, є чоловіком однієї дружини, має віруючих дітей, не звинувачених у розпусті чи в неслухняності.
7Бо треба, щоб єпископ — як Божий управитель — був бездоганний, не гордий, не гнівливий, не п’яниця, не задерикуватий, не користолюбець,
8але гостинний, який любить добро, мудрий, справедливий, побожний, стриманий,
9який дотримується вірних принципів згідно з ученням, аби був здатний потішати здоровим навчанням і переконувати противників.
10Тому що є багато таких, які не коряться, пустослівних і обманщиків, особливо з обрізаних,
11яким треба затуляти рота, бо вони руйнують цілі сім’ї, навчаючи того, чого не слід, задля ганебної наживи.
12Сказав один із них — їхній власний пророк: Критяни — постійні брехуни, люті звірі, ліниві ненажери.
13Це свідчення правдиве. Із цієї причини викривай їх нещадно, аби ставали здоровими у вірі,
14не приймаючи ні юдейських небилиць, ні заповідей людей, які відвертаються від істини.
15[Адже] для чистих — усе чисте, а для нечистих і невірних ніщо не є чистим, оскільки в них нечистий і розум, і сумління.
16Вони стверджують, що знають Бога, та вчинками відрікаються, будучи мерзенними й непокірними, нездатними до жодного доброго діла.