1Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для Божого Євангелія,
2яке Він заздалегідь пообіцяв через Своїх пророків у Святих Писаннях,
3про Свого Сина, Який тілом був нащадком Давида
4і настановлений Сином Божим у силі, за Духом Святості, через воскресіння з мертвих — про Ісуса Христа, Господа нашого,
5через Якого ми прийняли благодать і апостольство, щоби через Його Ім’я були послушні вірі всі народи,
6між якими і ви, покликані Ісуса Христа, —
7усім, хто в Римі, улюбленим Божим, покликаним святим: благодать і мир вам від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!
8Насамперед дякую моєму Богові через Ісуса Христа за всіх вас, що ваша віра звіщається в усьому світі.
9І свідком мені є Бог, Якому служу своїм духом у Євангелії Його Сина, що завжди про вас пам’ятаю,
10постійно прошу у своїх молитвах, щоб колись вдалося, з Божої волі, відвідати вас.
11Прагну побачити вас, щоби передати вам якийсь духовний дар для вашого зміцнення;
12тобто разом з вами втішитися спільною вірою — вашою і моєю.
13Не хочу, брати, щоб ви не знали того, як часто я бажав, аби мати якийсь плід і серед вас, як і серед інших язичників, прийти до вас, але все щось перешкоджало — аж до сьогодні.
14Я боржник перед греками і варварами, мудрими і немудрими;
15тому, щодо мене, то я готовий і вам, які в Римі, звістити Євангеліє.
16Адже я не соромлюся Радісної Звістки [Христа], тому що вона — Божа сила на спасіння кожному, хто вірить: перше — юдеєві, а тоді — грекові.
17Адже праведність Божа відкривається в ній з віри у віру, як написано: А праведний вірою житиме.
18Оскільки гнів Божий з’являється з неба на всяку безбожність і неправедність людей, які правду стримують неправедністю;
19адже те, що можна знати про Бога, відоме їм, тому що Бог їм відкрив.
20Тож Його невидиме — Його вічна сила і Божественність — від створення світу через творіння стає зрозумілим. Так що немає їм виправдання.
21Адже пізнавши Бога, вони не прославили Його як Бога, не подякували Йому. Але їхні думки стали нікчемними, а нерозумні їхні серця — оповиті темрявою.
22Називаючи себе мудрими, вони стали нерозумними,
23і славу нетлінного Бога вони замінили подобою тлінної людини, птахів, чотириногих і плазунів.
24Тому Бог через пожадання їхніх сердець віддав їх нечистоті, щоб вони самі між собою безчестили свої тіла.
25Вони замінили Божу істину на неправду, поклонялися і служили творінню більше, ніж Творцеві, Який є благословенний навіки! Амінь.
26Тому Бог віддав їх ганебним пристрастям: їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне;
27так само й чоловіки, залишивши природне єднання з жінкою, розпалилися своєю пристрастю один до одного; чоловіки із чоловіками роблять ганьбу і самі в собі пожинають належну відплату за свій блуд.
28Оскільки вони вважали за непотрібне пізнати Бога, то видав їх Бог їхньому перекрученому розумові, щоби чинили те, чого не личить.
29Вони сповнені всякої неправди, лукавства, зажерливості, злоби; повні заздрості, вбивства, суперечок, підступу, поганих звичок, пліткарства;
30вони наклепники, богоненависники, напасники, зухвалі, горді, хвалькуваті, винахідники зла, непокірні батькам,
31нерозумні, зрадливі, безсердечні, [непримиренні], немилосердні.
32Вони, знаючи про суд Божий, що ті, хто таке коїть, варті смерті, не тільки продовжують це робити, але й схвалюють інших, які таке чинять.