1На закінчення. Над виноградними давилами. Псалом синів Корея.
2Які любі Твої оселі, Господи сил!
3Моя душа знемагає і лине до Господніх дворів, моє серце і моє тіло зраділи Живим Богом.
4Адже й горобець знайшов собі хатку, і горлиця — собі гніздо, де виведе своїх пташенят, — Твої жертовники, Господи сил, мій царю і мій Боже!
5Блаженні ті, які живуть у Твоєму домі: вони навіки-віків складатимуть хвалу Тобі. (Музична пауза).
6Блаженний чоловік, який у Тебе знайшов для себе заступництво, Господи. Він у своєму серці поклав сходинки —
7в долині плачу — до місця, яке призначив. Адже законодавець дасть благословення.
8Вони все більше й більше набиратимуться сили. Бог богів з’явиться в Сіоні.
9Господи, Боже сил, почуй мою молитву. Прислухайся, Боже Якова! (Музична пауза).
10О Боже, Ти — наш захисник, поглянь і подивися на обличчя Свого помазаника.
11Адже один день у Твоїх дворах кращий за тисячі. Я вибрав бути покинутим у Божому домі, ніж жити в поселеннях грішників.
12Адже Господь Бог любить милосердя і правду, Він посилатиме милість і славу. Господь не позбавить благополуччя тих, які ходять бездоганно.
13Господи сил, блаженна людина, яка покладає надію на Тебе!