1На закінчення, зі співом. Повчання Давида,
2коли прийшли зифеї й запитали Саула: Чи не в нас, бува, переховується Давид?
3Боже, спаси мене Своїм Ім’ям і суди мене Своєю силою.
4Боже, вислухай мою молитву, прислухайся до слів моїх уст,
5бо чужі повстали проти мене, і сильні домагалися моєї душі. Не мали Бога перед собою. (Музична пауза).
6Та ось Бог мені помагає, і Господь — заступник моєї душі.
7Він поверне зло на моїх ворогів. У Своїй істині Ти повністю вигуби їх!
8Я добровільно принесу Тобі жертву, прославлятиму Твоє Ім’я, Господи, бо так добре.
9Адже Ти визволив мене від усяких турбот, і око моє побачило моїх ворогів.