1На закінчення. Псалом Давида.
2Небеса розповідають про Божу славу, а небозвід сповіщає про творіння Його рук.
3День дневі передає вістку, а ніч ночі сповіщає знання.
4Немає мови, немає слів, де би не чулися їхні голоси.
5По всій землі пішло їхнє відлуння, і їхні слова — до кінців світу! У сонці Він поставив своє поселення:
6воно, як наречений, котрий виходить зі своєї світлиці; радітиме, наче велетень, який біжить дорогою.
7Воно виходить від крайнеба і добігає крайнеба, і ніхто не сховається від його теплоти.
8Господній закон бездоганний, — він навертає душі. Господнє свідчення вірне, — воно робить мудрими дітей.
9Господні постанови праведні, — вони звеселяють серце. Господня заповідь яскраво сяє, — вона дає світло очам.
10Господній страх чистий — він перебуває навіки-віків. Господні присуди справедливі, праведні самі по собі,
11їх бажають більше за золото і численні коштовні камені, вони солодші за мед і вощину.
12Адже Твій раб виконує їх. В їх дотриманні — велика нагорода.
13Проступки хто зрозуміє? Від таємних моїх очисти мене
14і стримай Свого раба від чужих. Якщо не запанують вони наді мною, тоді буду непорочним, стану чистим від тяжкого гріха,
15і слова моїх уст, і роздуми мого серця завжди будуть перед Тобою і Тобі до вподоби, Господи, — мій помічник і мій викупитель!