1На закінчення. Псалом Давида. Господи, Ти мене випробував, і Ти мене вивчив.
2Ти знаєш, коли я сідаю, і коли я встаю, Ти заздалегідь вникнув у задуми мої.
3Ти дослідив мою стежку і мій сінник, передбачив усі мої дороги.
4Адже нема й слова в мене на язику,
5а Ти, Господи, вже все збагнув — майбутнє й давно минуле. Ти створив мене і Свою руку на мене поклав.
6Дивовижне для мене Твоє знання! Воно понад мої сили, — я не спроможний його осягнути!
7Куди піду від Твого Духа і куди втечу від Твого обличчя?
8Якщо піду на небо, — Ти там. Якщо зійду в ад — і там Ти.
9Коли б я вдосвіта розправив свої крила й поселився на краю землі, —
10то й там Твоя рука попровадить мене, Твоя правиця втримає мене.
11І сказав я: Ось темрява сховає мене, і ніч — світло в насолоді моїй.
12Бо й темрява не сховає від Тебе, і ніч засяє, як день: її темрява така, як її світло.
13Адже Ти, Господи, створив моє нутро, — прийняв мене від лона моєї матері.
14Я прославлятиму Тебе, бо Ти вельми дивовижний, і дивовижними є Твої діла, — моя душа це дуже добре знає.
15Не були приховані від Тебе мої кості, які Ти сформував у тайні, і моє єство було в земних глибинах.
16Мене несформованого бачили Твої очі, і в книзі Твоїй записані будуть усі; упродовж днів вони будуть сформовані, і ніхто в них.
17Я особливо вшанував Твоїх друзів, Боже, дуже зміцніли їхні володіння.
18Як перерахую їх, буде їх більше, ніж піску! Я прокинувся, і я все ще з Тобою.
19Коли би Ти, Боже, знищив грішників! Відступіться від мене мужі кровожерні!
20Адже Ти скажеш у задумі: Даремно вони будуть захоплювати твої міста.
21Господи, хіба я не зненавидів тих, які Тебе ненавидять? Я зовсім занепав через Твоїх ворогів.
22Мене охопила повна ненависть до них: вони стали мені ворогами!
23Досліди мене, Боже, пізнай серце моє. Досліди мене і пізнай мої шляхи.
24Подивись, чи нема в мені дороги беззаконня, і скеруй мене на шлях вічний.