1Це повчання Соломона, які переписали друзі юдейського царя Єзекії.
2Слава Божа скриває слово, а слава царя вшановує діла.
3Небо високе, земля глибока, а серце царя — недослідиме.
4Куй неочищене срібло, — і стане зовсім чисте.
5Вигуби безбожних з оточення царя, — і його трон стоятиме непохитно в праведності.
6Не хвалися перед царем, не стій на місцях можновладців.
7Бо для тебе краще, коли скажуть: Піднімися до мене! — ніж щоб ти був принижений в присутності сильного. Говори про те, що бачили твої очі.
8Не встрявай швидко в бійку, щоб врешті-решт ти не каявся, коли тобі докорить друг.
9Відійди вбік, не погордуй,
10щоб друг тобі не дорікав. І твоя ворожнеча та ненависть не вляжуться, а будуть для тебе рівноцінними смерті; доброзичливість і люб’язність несуть свободу — бережи їх у собі, щоб ти не набрався сорому, але смиренно оберігав свої дороги.
11Як золоте яблучко, у намисті з каменя сердоліка, — так і говорити розумне слово.
12Як цінний сардонікс, уставлений у золоту сережку, так і мудре слово для чуйного вуха.
13Як випадання снігу в жнива допомагає від жари, так і вірний вісник для тих, хто його послав. Бо приносить користь душам тих, хто ним послуговується.
14Як вітри, хмари і зливи очевидні, так і ті, які хваляться оманливими подарунками.
15У довготерпінні щаслива дорога царя, а м’який язик ламає і кості.
16Знайшовши мед, їж у міру, аби, переситившись, ти не виблював його.
17Не часто спрямовуй свою ногу до свого друга, аби, переситившись тобою, він не зненавидів тебе.
18Булава, меч і загострена стріла, — така ж і людина, яка неправдиво свідчить проти свого друга.
19Зіпсутий зуб і нога беззаконного згинуть у день лихоліття.
20Як оцет шкідливий для рани, так і пристрасть, що охопила тіло, — вона засмучує серце. Як міль для одягу і личинка для дерева, так і журба для людини, — вона шкідлива для серця.
21Якщо твій ворог голодний, — нагодуй його; якщо спрагнений, — дай йому пити.
22Роблячи це, ти нагортаєш йому на голову палаюче вугілля, а Господь віддасть тобі добром.
23Північний вітер наганяє хмари, а безсоромне обличчя дратує язика.
24Краще жити в кутку на горищі, ніж у просторому домі зі сварливою жінкою.
25Як холодна вода приємна для спраглої душі, — така ж і добра звістка з далекого краю.
26Подібно до того, як забити джерело і припинити потік води, — так само не личить праведному впасти перед безбожним.
27Не корисно їсти багато меду, та потрібно цінувати шляхетні слова.
28Як місто зі зруйнованими стінами та без муру, така і людина, яка діє без поради.