1А коли через декілька днів Ісус прийшов знову в Капернаум, поширилася чутка, що Він удома.
2І зібралося багато людей, так що не вміщалися навіть біля дверей, а Він виголошував їм слово.
3І прийшли до Нього, несучи паралізованого; несли його четверо.
4Не маючи змоги через натовп пробратися до Нього, вони розкрили покрівлю над місцем, де Він був, і, зробивши прохід, опустили носилки, на яких лежав паралізований.
5Побачивши їхню віру, Ісус каже паралізованому: Сину, прощаються твої гріхи!
6Були там деякі книжники, які сиділи й міркували у своїх серцях:
7Чому Він так каже? Він зневажає Бога! Хто ж може прощати гріхи, крім самого Бога?
8І тут же Ісус, узнавши Своїм Духом, що вони собі так міркують, каже їм: Що це ви думаєте в серцях ваших?
9Що легше: сказати паралізованому «прощаються тобі гріхи», чи сказати «встань, візьми свою постіль і йди»?
10Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі. Говорить паралізованому:
11Кажу тобі: встань, візьми постіль свою та йди до свого дому!
12І той, узявши постіль, тут же встав і вийшов перед усіма, так що всі дивувалися і славили Бога, кажучи: Ніколи такого ми ще не бачили!
13Ісус пішов знову до моря; і весь народ ішов до Нього, а Він навчав їх.
14І, проходячи, побачив Левія Алфеєвого, який сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав і пішов за Ним.
15І коли Він сидів за столом у його домі, багато митників і грішників сиділи з Ісусом та з Його учнями, бо було їх чимало, і вони ходили за Ним.
16І книжники з фарисеїв, побачивши, що Він їсть з митниками та грішниками, говорили Його учням: Чому Він їсть з митниками та грішниками?
17Почувши це, Ісус сказав їм: Не здорові потребують лікаря, а хворі. Я прийшов кликати не праведних, а грішників.
18Учні Іванові та фарисеї постили. Тож вони приходять і кажуть Йому: Чому учні Івана та учні фарисеїв постять, а Твої учні не постять?
19Ісус сказав їм: Хіба можуть весільні гості постити, коли з ними молодий? Доки мають із собою молодого, не можуть постити.
20А прийдуть дні, коли заберуть від них молодого, тоді, у ті дні, і будуть постити.
21Ніхто не пришиває латки з невибіленого полотна до старого одягу, інакше нове відірветься від старого, і діра стане ще гірша.
22І ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо інакше вино порве бурдюки — і тоді й вино пропаде, і бурдюки, але молоде вино вливають у нові бурдюки!
23Як проходив Він у суботу через засіяні ниви, Його учні почали на ходу зривати колоски.
24А фарисеї казали Йому: Поглянь, чому вони роблять у суботу те, чого не годиться?
25А Він каже їм: Чи ви ніколи не читали, що зробив Давид, коли мав потребу, бо ж зголоднів сам і ті, котрі були з ним?
26Коли ввійшов до Божого дому — за первосвященика Авіятара — і хліби покладання, які не можна було їсти нікому, крім священиків, сам їв і дав тим, котрі з ним були?
27І сказав їм: Суботу встановлено для людини, а не людину для суботи,
28тому Син Людський є Володарем і суботи.