1Господи, згадай те, що сталося з нами. Поглянь і подивися на наше приниження.
2Наш спадок обернувся іншим, наші доми — чужинцям.
3Ми стали сиротами, немає батька. Наші матері — як вдови.
4Від наших днів наші дерева в заміну прийшли.
5Нас переслідують, дихають на нашу шию. Ми стомилися, ми не маємо спокою.
6Єгипет дав руку, Ассур — на насичення хлібом.
7Наші батьки згрішили, їх немає. Ми прийняли наші беззаконня.
8Раби нами заволоділи, немає того, хто визволяє з їхніх рук.
9Нашими душами принесемо наш хліб від леза меча пустелі.
10Наша шкіра від обличчя навали голоду почорніла, як піч.
11Жінок упокорили в Сіоні, дівчат — у містах Юди.
12Володарі повішені були за свої руки, старці не були прославлені.
13Вибрані піднімали жорна, і молоді в колодах послабли.
14І старців не стало біля брами, і вибрані не співали своїх пісень.
15Не стало радості нашого серця, наші хороводи обернулися на плач.
16Упав вінець з нашої голови. Горе ж нам, бо ми згрішили.
17Через це наше серце стало хворим, тому наші очі стали темними, —
18за гору Сіон, бо вона була знищена, лисиці пройшлися через неї.
19Ти ж, Господи, навіки поселишся, Твій престол — з роду в рід.
20Невже навіки забудеш про нас, залишиш нас на довгі дні?
21Поверни нас, Господи, до Себе, і повернемося! І обнови наші дні, як раніше.
22Адже Ти зовсім відкинув нас, сильно на нас розгнівавшись.