Lamentations 5
1 Господи, згадай те, що сталося з нами. Поглянь і подивися на наше приниження.
2 Наш спадок обернувся іншим, наші доми — чужинцям.
3 Ми стали сиротами, немає батька. Наші матері — як вдови.
4 Від наших днів наші дерева в заміну прийшли.
5 Нас переслідують, дихають на нашу шию. Ми стомилися, ми не маємо спокою.
6 Єгипет дав руку, Ассур — на насичення хлібом.
7 Наші батьки згрішили, їх немає. Ми прийняли наші беззаконня.
8 Раби нами заволоділи, немає того, хто визволяє з їхніх рук.
9 Нашими душами принесемо наш хліб від леза меча пустелі.
10 Наша шкіра від обличчя навали голоду почорніла, як піч.
11 Жінок упокорили в Сіоні, дівчат — у містах Юди.
12 Володарі повішені були за свої руки, старці не були прославлені.
13 Вибрані піднімали жорна, і молоді в колодах послабли.
14 І старців не стало біля брами, і вибрані не співали своїх пісень.
15 Не стало радості нашого серця, наші хороводи обернулися на плач.
16 Упав вінець з нашої голови. Горе ж нам, бо ми згрішили.
17 Через це наше серце стало хворим, тому наші очі стали темними, —
18 за гору Сіон, бо вона була знищена, лисиці пройшлися через неї.
19 Ти ж, Господи, навіки поселишся, Твій престол — з роду в рід.
20 Невже навіки забудеш про нас, залишиш нас на довгі дні?
21 Поверни нас, Господи, до Себе, і повернемося! І обнови наші дні, як раніше.
22 Адже Ти зовсім відкинув нас, сильно на нас розгнівавшись.