1Та ізраїльські сини згрішили великим гріхом, — вони присвоїли дещо із заклятого. Ахар, син Хармія, сина Замврія, сина Зарі з племені Юди, взяв із заклятого. І Господь запалав гнівом на ізраїльських синів.
2А тим часом Ісус послав мужів до Ґаю, що є напроти Ветиля, кажучи: Розвідайте Ґай! І мужі пішли, і розвідали Ґай.
3Вони повернулися до Ісуса і сказали йому: Хай не йде весь народ, але якихось дві тисячі чи чотири тисячі мужів хай підуть і здобудуть місто; не веди туди весь народ, бо їх є небагато!
4І пішло якихось три тисячі мужів, та вони втекли від обличчя мужів Ґаю.
5І вбили з них мужі Ґаю до тридцяти шести мужів — вони погнали їх від брами і розгромили їх на схилі. Тож серце народу переповнилося жахом і стало, наче вода.
6Ісус роздер свій одяг, і впав Ісус на землю і лежав долілиць перед Господом до вечора, він та ізраїльські старійшини, і посипали порохом свої голови.
7Тоді Ісус сказав: Благаю, Господи, навіщо перевів Твій слуга цей народ через Йордан, щоб видати його Амореєві, щоб знищити нас, аби ми залишилися і жили поблизу Йордану.
8І що я скажу, оскільки Ізраїль повернув шию перед своїм ворогом,
9то ханаанці та всі, хто живе на землі, почувши, оточать нас і вигублять нас із землі. Що ж Ти зробиш для Імені Твого великого?
10А Господь промовив до Ісуса: Встань! Навіщо ти так упав долілиць?
11Народ згрішив і порушив завіт, який Я їм заповів, і, вкравши із заклятого, вони поклали у свої скрині.
12Ізраїльські сини не можуть встояти перед обличчям їхніх ворогів, вони повернуть шию перед своїми ворогами, бо стали заклятими. Більше не перебуватиму з вами, якщо не вилучите закляте з-поміж вас самих!
13Уставши, освяти народ і скажи, щоб освятилися на завтра. Так каже Господь, Бог Ізраїля: Серед вас є закляття, тож не зможете встояти перед вашими ворогами, доки не усунете з-поміж вас закляття.
14Ви зберетеся всі вранці за племенами, і буде, що плем’я, на яке вкаже Господь, проведете за родами, і рід, на який вкаже Господь, проведете за кожним домом, а дім, на який вкаже Господь, проведете чоловіка за чоловіком.
15І той, на якого буде вказано, буде спалений у вогні, а також усе, що належить йому, бо він порушив Господній завіт і навів беззаконня на Ізраїль!
16Тож Ісус устав вранці й провів народ за племенами, і вказано на плем’я Юди.
17Далі провели за родами, і вказано на рід Зарая. І провели чоловіка за чоловіком,
18і вказано на Ахара, сина Замврія, сина Зари.
19Тоді Ісус сказав Ахарові: Віддай славу сьогодні Господу, ізраїльському Богові, признайся і сповісти мені, що ти зробив, і не приховай від мене!
20А Ахар відповів Ісусові, кажучи: Я насправді згрішив перед Господом, Богом Ізраїля: так і так я зробив.
21Побачив я серед здобичі багатобарвний гарний одяг, двісті дідрахм срібла і один золотий зливок в п’ятдесят дідрахм і, забажавши їх, я взяв, і ось вони сховані в землі в моєму наметі, а срібло сховане під ними.
22Тоді Ісус послав гінців, і вони побігли до намету в табір, і ці речі були сховані в наметі, а під ними — срібло.
23Їх винесли з намету і принесли до Ісуса та до ізраїльських старійшин, і поклали їх перед Господом.
24І взяв Ісус Ахара, сина Зари, і привів його в долину Ахора, а також його синів, його дочок, його худобу, його ослів, усіх його овець, його намет і весь його маєток, і весь народ пішов з ним. Він привів їх до Емекахора.
25І сказав Ісус Ахарові: Чому ти мав вигубити нас? Нехай погубить тебе Господь таким же чином вже сьогодні! І весь Ізраїль побив його камінням.
26І накидали над ним велику купу каміння. І спинився Господь від гніву люті. Тому назвав те місце Емекахор, і так є аж до цього дня.