1Після цього Ісус подорожував по Галилеї, бо не хотів ходити по Юдеї, тому що юдеї прагнули Його вбити.
2А наближалося юдейське свято Кучок.
3І сказали Ісусові Його брати: Вийди звідси й піди до Юдеї, щоб і Твої учні побачили діла, які Ти робиш.
4Адже ніхто такого не робить таємно, але сам шукає, як стати відомим. Якщо робиш таке, то вияви Себе світові!
5Оскільки і Його брати не вірили в Нього.
6На це Ісус сказав їм: Мій час ще не настав, але ваш час завжди готовий.
7Світ не може вас ненавидіти. Мене ж він ненавидить, бо Я свідчу про нього, що його діла лихі.
8Ідіть на свято; Я не йду на це свято, бо Мій час ще не сповнився!
9Сказавши це, Він залишився в Галилеї Сам.
10Коли ж Його брати пішли на свято, то й Він пішов, але не явно, а наче таємно.
11Тож юдеї розшукували Його під час свята й запитували: Де Він?
12І була щодо Нього велика суперечка між людьми. Деякі казали, що Він добрий; інші ж казали, що ні, — Він обманює народ.
13Та відкрито ніхто не говорив про Нього, бо боялися юдеїв.
14Посередині свята Ісус увійшов до храму й почав навчати.
15Тому дивувалися юдеї, кажучи: Як Він знає Писання, хоч не вчився?
16Тоді у відповідь Ісус їм сказав: Моя наука — не Моя, але Того, Хто Мене послав.
17Якщо хто хоче чинити Його волю, той пізнає вчення, чи воно від Бога, чи Я говорю від Себе.
18Хто говорить від себе самого, той шукає власної слави, а Хто шукає слави для Того, Хто послав Його, Той правдивий, і немає в Ньому неправди.
19Чи не Мойсей дав вам Закон? А ніхто з вас не виконує Закону. Чому ж ви Мене хочете вбити?
20Натовп відповів [і сказав]: Біса маєш! Хто Тебе хоче вбити?
21У відповідь Ісус сказав їм: Одне діло зробив Я, — і ви всі дивуєтеся.
22Мойсей заповідав вам обрізатися не тому, що воно від Мойсея, але тому, що воно від батьків, і ви в суботу обрізуєте людину.
23Якщо чоловік приймає обрізання в суботу, щоб не був порушений Закон Мойсея, то чого ж ви палаєте на Мене гнівом, що Я зробив здоровою в суботу всю людину?
24Не судіть за зовнішнім виглядом, але судіть справедливим судом!
25Тоді деякі жителі Єрусалима почали говорити: Хіба це не Той, Кого хочуть убити?
26І ось, Він говорить відкрито і нічого Йому не кажуть. Чи справді впевнилися старші, що Він Христос?
27Але ж ми знаємо, звідки Він; коли ж прийде Христос, ніхто не знатиме, звідки Він.
28Тоді Ісус, навчаючи й розповідаючи в храмі, голосно промовив: І Мене знаєте, і звідки Я, ви знаєте; Я не прийшов від Себе, але правдивим є Той, Хто послав Мене, Котрого ви не знаєте.
29Я ж Його знаю, бо Я від Нього, і Він Мене послав!
30Тому вони намагалися схопити Його, але ніхто не наклав на Нього рук, бо ще не настав Його час.
31Багато людей повірили в Нього і казали: Коли прийде Христос, хіба Він буде робити більші чудеса від тих, які Цей зробив?
32Почули фарисеї, що юрба гомоніла таке про Нього. І послали фарисеї та первосвященики своїх слуг, щоб вони схопили Його.
33Тому сказав Ісус: Ще короткий час буду з вами, та й піду до Того, Хто послав Мене.
34Будете шукати Мене — і не знайдете; і де Я буду, ви туди не зможете прийти!
35Міркували між собою юдеї: Куди це Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи до розсіяних між греками хоче йти, та й греків навчати?
36Що то за слово Він сказав: Будете шукати Мене — і не знайдете; і де Я буду, ви туди не зможете прийти?
37Останнього великого дня свята Ісус стояв і закликав, кажучи: Якщо хто спраглий, нехай приходить до Мене і п’є.
38Хто вірить у Мене, як каже Писання, ріки живої води з нутра його потечуть.
39Це Він сказав про Духа, Якого мали одержати ті, котрі повірили в Нього. Але Духа ще не було, бо Ісус ще не був прославлений.
40[Багато хто] з народу, почувши ці слова, міркував: Це справді Пророк!
41Інші твердили: Це Христос! Ще інші говорили: Хіба з Галилеї прийде Христос?
42Хіба в Писанні не сказано, що Христос прийде з нащадків Давида, з Вифлеєма — села, звідки був Давид?
43Тож через Нього в народі постала незгода.
44Деякі ж з них хотіли схопити Його, але ніхто не накладав на Нього рук.
45Отже, слуги повернулися до первосвящеників і фарисеїв, а ті дорікали їм: Чому ви не привели Його?
46Слуги відповіли: Ніколи ще жодна людина не говорила так, [як Цей Чоловік].
47Тоді фарисеї їм відповіли: Чи й ви також обмануті?
48Хіба хтось зі старших чи з фарисеїв повірив у Нього?
49Але цей народ, який не знає Закону, — проклятий він!
50Каже їм Никодим, який приходив до Нього раніше і був одним із них:
51Хіба судить наш Закон людину, не вислухавши її спочатку і не дізнавшись, що вона робить?
52Та вони у відповідь сказали йому: А ти часом не з Галилеї? Досліди і побачиш, що пророк не приходить з Галилеї!
53І розійшлися всі по своїх домах.