1Підхопивши, Йов каже Господу:
2Я знаю, що Ти все можеш, і в Тебе нічого неможливого немає.
3Бо хто є той, який від Тебе скриває раду? Хто щадить слова і думає заховатися від Тебе? Хто ж сповістить мені те, чого я не знав, велике і дивовижне, чого я не пізнав?
4Послухай же мене, Господи, щоб і я міг сказати. Я Тебе запитаю, Ти ж мене повчи.
5Адже слухом вуха я почув про Тебе раніше, а тепер моє око побачило Тебе.
6Тому я вважав себе за ніщо і поник, і вважаю я себе за землю і попіл.
7І сталося, що після того, як Господь сказав усі ці слова Йову, то Господь промовив до Еліфаса, теманійця: Ти, і двоє твоїх друзів згрішили. Адже ви не сказали нічого праведного переді Мною, як Мій слуга Йов.
8Тож тепер візьміть сім телят і сім баранів і підіть до мого слуги Йова, і він принесе за вас жертви. Мій слуга Йов помолиться за вас, бо прийму хіба що його особу. Адже якщо б не він, Я вигубив би вас, бо ви не говорили правди супроти мого слуги Йова.
9Тож Еліфас, теманієць, Валдад, савхетієць, і Софар, мінеєць, пішли і зробили так, як їм наказав Господь, і Він простив їм гріх задля Йова.
10А Господь учинив Йова великим. І коли він помолився за друзів, Бог простив їм гріх. Господь же дав подвійно від того, що було спочатку в Йова, у подвоєння.
11А всі його брати і сестри його почули все, що трапилося з ним і прийшли до нього, і прийшли всі, хто його знав раніше. Коли вони їли і пили в нього, то потішили його, і були охоплені подивом щодо всього, що Господь на нього навів. І кожний дав йому одне ягня і чотири некарбовані золоті драхми.
12Господь же поблагословив останнє Йова більше, ніж попереднє. Його худоба була: чотирнадцять тисяч овець, шість тисяч ослів, тисяча пар волів, тисяча дійних ослиць стада.
13І в нього народилося сім синів і три дочки.
14І він назвав першу День, а другу — Касія, третю ж — Амалтеїн Ріг.
15І в піднебесній не знайти кращих за них — за дочок Йова. А батько дав їм спадок урівень з братами.
16Йов пожив після ураження сто сімдесят років, а прожив він усіх років — двісті сорок вісім. І Йов побачив своїх синів і синів своїх синів до четвертого покоління.
17І Йов помер старим, у похилому віці. А записано, що він знову встане з тими, кого Господь воскресить. Цей описаний в Сирійській книзі, а живе в Асійській землі в околицях Ідумеї та Аравії, раніше ж було йому ім’я Йовав. Він, взявши жінку-аравійку, породив сина, ім’я якому Еннон, а цей був батьком Зари, сином синів Ісава, і матері Восорри, так що був він п’ятий від Авраама. А це царі, котрі царювали в Едомі, у тій країні, якою він і правив. Перший — Валак, син Веора, назва його міста — Деннава. А після Валака був Йовав, прозваний Йовом. А після нього — Асом, володар, правитель з країни Теманітіди. Після нього — Адад, син Варада, який розбив Мадіяма на рівнині Моава, ім’я його міста — Ґеттем. А ті друзі, які до нього прийшли: Еліфас з Ісава, цар синів теманійців, Валдад, тиран савхетійців, Софар, цар мінейців.