1А Йов, підхопивши, сказав:
2Ви ще є людьми. Хіба з вами закінчиться мудрість?
3І в мене є серце, як і у вас.
4Адже праведний і непорочний муж став посміховиськом.
5Бо у виміряний час приготовлено йому впасти під інших, а його домам бути пограбованими беззаконними.
6Але хтось, будучи лихим, хай не надіється бути невинним, — ті, хто викликає гнів Господа, наче їм і суду не буде!
7Але запитай чотириногих, хіба не розкажуть тобі, і небесних птахів, чи не сповістять тобі?
8Розкажи землі, хіба не пояснить тобі, і чи не підкажуть тобі морські риби?
9Хто не пізнав у цьому всьому, що Господня рука вчинила це?
10Хіба не в Його руці душа всіх, хто живе, — душа кожної людини?
11Адже розум розсуджує слова, а гортань визначає смак їжі.
12У довгому часі мудрість, а в довгому житті — знання.
13У Нього — мудрість і сила, у Нього — порада і розум.
14Якщо Він скине, хто збудує? Якщо замкне проти людей, хто відкриє?
15Якщо заборонить воді, то висушить землю. Якщо ж попустить, то знищить її, перекинувши.
16У Нього — сила і міць, у Нього — пізнання і розум.
17Він веде радників полоненими, а суддів землі зробив несамовитими.
18Він наставляє царів на престоли і підперізує їхні стегна поясом.
19Він відсилає священиків полоненими, а сильних землі повалив.
20Він міняє уста вірних, і осягнув розум старійшин.
21Він виливає безчестя на володарів, а покірних оздоровив.
22Він відкриває глибини від темряви і виводить на світло тінь смерті.
23Він призводить до блукання народи і нищить їх, поборює народи і веде їх.
24Він міняє серця володарів землі, приводить їх блукати дорогою, якої вони не знали.
25Хай дошукуються в темряві, і не буде світла, хай же блукають, наче п’яні!