1І вдруге було слово Господнє до Єремії, а він був ще зв’язаний у дворі сторожі, яке говорило:
2Так сказав Господь, що творить землю і її формує, щоб її виправити, Господь Йому Ім’я!
3Закричи до Мене, і Я тобі відповім, і сповіщу тобі велике та сильне, те, чого ти не знав.
4Бо так сказав Господь про доми цього міста і про доми царя Юди, які розібрані на оборонні вали й укріплення,
5щоб воювати проти халдеїв і наповнити його мертвими людьми, яких Я побив у Моєму обуренні та в Моєму гніві: Я відвернув від них Моє обличчя через усе їхнє зло.
6Ось Я наводжу на нього оздоровлення і лікування, і об’явлю їм, вилікую його і зроблю їм мир та вірність.
7І Я поверну відселення Юди і відселення Ізраїля і збудую їх, як і раніше.
8І очищу їх від усіх їхніх неправедностей, якими вони згрішили проти Мене, і не згадаю їхніх гріхів, якими вони згрішили проти Мене і відступили від Мене.
9І буде на радість, на похвалу і на величність усьому народові землі, які почують усе добро, яке Я зроблю, злякаються і будуть засмучені за всі блага і за весь мир, який Я їм зроблю.
10Так сказав Господь: Ще почується в цьому місці, про яке ви кажете: Залишеним буде людьми і худобою в містах Юди і спустошеним поза Єрусалимом, щоб не було людини і худоби,
11голос радості та голос веселості, голос молодого і голос молодої, голос тих, що кажуть: Посвячуйтеся Господу Вседержителеві, бо Господь добрий, бо навіки Його милосердя! І внесуть дари до Господнього дому. Бо поверну відселення тієї землі, як і раніше, — сказав Господь.
12Так сказав Господь: Ще буде в цьому пустинному місці та в усіх його містах місце пастирів, що дають спочити вівцям.
13У гірських містах і в містах Сефили, у містах Наґева, у землі Веніаміна, у довколишніх містах Єрусалима і в містах Юди ще спочинуть вівці під рукою того, хто числить, — сказав Господь.