Jeremiah 38— 2011

¹У той час, — сказав Господь, — Я буду за Бога для роду Ізраїля, і вони будуть Мені за народ.

²Так сказав Господь: Я знайшов його теплим у пустелі з тими, що впали від меча. Ідіть і не знищте Ізраїля.

³Господь здалека з’явився йому: Я полюбив тебе вічною любов’ю, через це Я притягнув тебе в милосерді.

⁴Ще тебе збудую, і будеш збудована, дівиця-Ізраїль. Ще візьмеш твій тимпан і вийдеш зі збором тих, що танцюють.

⁵Ще насадите виноградники в горах Самарії, насаджуйте і вихваляйте.

⁶Адже є день покликання тих, що захищаються в горах Єфрема: Встаньте і підіть до Сіону, до нашого Господа Бога.

⁷Бо так сказав Господь до Якова: Зрадійте і заіржіть над головою народів, явним зробіть і вихваляйте. Скажіть: Господь спас Свій народ, останок Ізраїля.

⁸Ось Я їх веду з півночі й зберу їх з кінців землі у свято Фасек. І він породить численну юрбу, і вони повернуться сюди.

⁹З плачем вийшли, та з радістю введу їх, поселяючи при потоках вод на рівній дорозі, і на ній не заблукають. Адже Я став за батька для Ізраїля, і Єфрем — Мій первородний!

¹⁰Послухайте Господнє слово, народи, і сповістіть на далекі острови. Скажіть: Той, хто розсіяв Ізраїль, збере його і стерегтиме його так, як хто пасе своє стадо.

¹¹Бо Господь визволив Якова, вирвав його з руки тих, що сильніші за нього.

¹²І прийдуть, і зрадіють на горі Сіон. І прийдуть до Господнього добра, у землю пшениці, вина і плодів, худоби і овець, і їхня душа буде, як плодовите дерево, і більше не голодуватимуть.

¹³Тоді дівчата зрадіють у зборі молодих, і старці зрадіють, і оберну їхній плач на радість, і зроблю їх веселими.

¹⁴Звеличу і напою душу священиків, синів Левія, і Мій народ наповниться Моїми благами.

¹⁵Так сказав Господь: У Рамі почуто голос плачу, ридання і голосіння. Рахиль, що плакала, не забажала припинити ридання за своїх синів, бо їх немає.

¹⁶Так сказав Господь: Нехай пропаде твій голос від плачу, а твої очі — від сліз, бо це нагорода за твої діла, і вони повернуться із землі ворогів,

¹⁷тривке місце твоїм дітям.

¹⁸Я почув Єфрема, що голосить: Ти мене покарав, і я був покараний! Як і теля, я не навчився. Поверни мене, і навернуся, бо Ти — мій Господь Бог!

¹⁹Адже після мого полону я покаявся, і після того, як пізнав, я застогнав за дні сорому, і я тобі показав, що я взяв погорду від моєї молодості.

²⁰Єфрем для Мене — улюблений син, миле дитя, тому що Мої слова в ньому, Я обов’язково пам’ятатиму про нього! Через це Я поспішив до нього, і Я безсумнівно помилую його, — говорить Господь.

²¹Постав собі сіоніми, зроби тіморіми, поклади твоє серце на плечі. Повернися дорогою, якою ти пішла, дівиця-Ізраїль, повернися до твоїх міст, плачучи.

²²Доки не повернешся, зневажена дочко? Адже Господь зробив спасіння на нове насадження, у цьому спасінні пройдуть люди.

²³Так сказав Господь: Ще скажуть це слово в землі Юди і в його містах, коли поверну його полонених: Благословенний Господь на Його праведній святій горі

²⁴і ті, що живуть у містах Юди, і в усій його землі разом з рільником, і забраний буде в стадо.

²⁵Бо Я напоїв усяку спраглу душу і наситив усяку голодуючу душу.

²⁶Через це Я встав і побачив, і Мій сон Мені був солодким.

²⁷Через це ось приходять дні, — говорить Господь, — і засію Ізраїль і Юду насінням людини та насінням худоби.

²⁸І буде, що так, як Я чував над ними, щоби знищити і зло вчинити, так чуватиму над ними, аби збудувати і насадити, — говорить Господь.

²⁹У ті дні не скажуть: Батьки їли неспілий виноград, а зуби дітей мають оскомину.

³⁰Але кожний помре у своєму гріху, і в того, хто їсть неспілий виноград, його зуби матимуть оскомину.

³¹Ось приходять дні, — говорить Господь, — і заповім домові Ізраїля та домові Юди новий завіт.

³²Не за завітом, який Я склав з їхніми батьками в день, коли Я взяв їх за руки, щоб вивести їх з єгипетської землі, бо вони не залишилися в Моєму завіті, і Я знехтував ними, — говорить Господь.

³³Бо це завіт, який Я заповім домові Ізраїля після тих днів, — говорить Господь, — даючи, дам Мої закони в їхній розум і на їхніх серцях запишу їх. І буду їм за Бога, а вони будуть Мені за народ.

³⁴І не навчатимуть кожний свого громадянина і кожний свого брата, кажучи: Пізнай Господа! Оскільки всі Мене пізнають від їхнього малого і аж до їхнього великого, бо буду милосердний над їхнім беззаконням і більше не згадаю їхніх гріхів.

³⁵Якщо підніметься небо до висот, — говорить Господь, — і якщо знизиться основа землі вниз, то Я не відкину рід Ізраїля, — говорить Господь, — за все, що вчинили.

³⁶Так сказав Господь, що дає сонце для світла вдень, місяць і зірки для світла вночі, і крик на ревіння, — і заревіли Його хвилі, Господь Вседержитель Йому Ім’я.

³⁷Якщо припиняться ці закони перед Моїм обличчям, — говорить Господь, — то рід Ізраїля перестане існувати як народ перед Моїм обличчям усі дні.

³⁸Ось приходять дні, — говорить Господь, — і буде збудоване місто Господеві від башти Ананеїла аж до Брами кута.

³⁹І вийде його обмір перед ними аж до горбів Ґарива, і оточений буде довкола муром з вибраного каменя.

⁴⁰І всі асаримоти аж до Кедронського схилу, аж до кута Кінської східної брами освячення Господу, і більше не пропаде та не буде знищений аж до віку.