1І сталося в четвертому році Седекії, царя Юди, у п’ятому місяці сказав мені Ананія, син Азора, лжепророк, що з Ґаваона, у Господньому домі перед очима священиків і всього народу, кажучи:
2Так сказав Господь: Я знищив ярмо царя Вавилону.
3Ще два роки днів, і Я поверну до цього місця посуд Господнього дому
4і Єхонію, і відселення Юди, бо розіб’ю ярмо царя Вавилону.
5І сказав Єремія до Ананії перед очима всього народу і перед очима священиків, що стояли в Господньому домі,
6й сказав Єремія: Правда. Нехай так зробить Господь. Хай поставить твоє слово, яке ти пророкуєш, щоб повернути з Вавилону до цього місця посуд Господнього дому і все відселення.
7Лише послухайте Господнє слово, яке я говорю до ваших вух і до вух усього народу:
8Пророки, які були раніше від мене, і спочатку від вас від віку і пророкували про велику землю та про великі царства на війну.
9Пророк, який пророкував про мир, — коли збудеться слово, то пізнають пророка, якого послав його Господь у вірі.
10І взяв Ананія перед очима всього народу обручі з шиї Єремії, і розбив їх.
11І сказав Ананія перед очима народу, кажучи: Так сказав Господь: Так знищу ярмо царя Вавилону з шиї всіх народів. І пішов Єремія своєю дорогою.
12І було Господнє слово до Єремії після того, як Ананія розбив обруча з його шиї, кажучи:
13Іди і скажи Ананії, мовлячи: Так сказав Господь: Ти знищив дерев’яні обручі, та замість них зроблю залізні обручі.
14Бо так сказав Господь: Я поставив залізне ярмо на шию всіх народів, щоб працювали на царя Вавилону.
15І сказав Єремія Ананії: Господь тебе не посилав, і ти вчинив, що цей народ надіється на неправедне.
16Через це так сказав Господь: Ось я висилаю тебе з-перед лиця землі, — цього року помреш.
17І він помер у сьомому місяці.