Jeremiah 32
15 Так сказав Господь, Бог Ізраїля: Візьми чашу цього нерозбавленого вина з Моєї руки і напоїш усі народи, до яких Я тебе до них посилаю,
16 і виблюють, і стануть безумні від лиця меча, який Я посилаю посеред них.
17 І я взяв чашу з Господньої руки, і я напоїв народи, до яких мене Господь послав до них:
18 Єрусалим, міста Юди, його царів і його володарів, щоб поставити їх на спустошення, на непрохідність і на освистання,
19 і фараона, царя Єгипту, і його рабів, і його вельмож, і весь його народ,
20 і всіх змішаних, і всіх царів чужинців, Аскалон, Ґазу, Аккарон, останок Азоту,
21 Ідумею, Моавітську землю, синів Аммона,
22 царів Тиру, царів Сидону, царів, що на другому боці моря,
23 Дедан, Теман, Рос і кожного обстриженого на своєму обличчі,
24 і всіх змішаних, що осіли в пустелі,
25 і всіх царів Елама, і всіх царів персів,
26 і всіх царів зі сходу, тих, що далеко, і тих, що близько, — кожного до свого брата, і всі царства, що на обличчі землі.
27 І ти скажеш їм: Так сказав Господь Вседержитель: Пийте і сп’янійте! І виблюєте, і впадете, і не встанете від лиця меча, який Я посилаю посеред вас.
28 І буде, коли не схочуть прийняти чашу з твоєї руки, щоб пити, то скажеш: Так сказав Господь: Неодмінно питимете!
29 Бо в місті, в якому названо на ньому Моє Ім’я, Я починаю чинити зло, і ви жодним чином не очиститеся, бо Я закличу меча на тих, що сидять на землі.
30 І ти пророкуватимеш проти них ці слова, і скажеш: Господь заговорить з гори, Він видасть Свій голос зі Своєї святині. Він скаже слово проти місця Свого, і дадуть відповідь, наче збирачі винограду. І на тих, що сидять на землі,
31 приходить вигублення, на частину землі, бо в Господа суд з народами, Він судиться з кожним тілом, тож безбожні були видані під меч, — говорить Господь.
32 Так сказав Господь: Ось приходить зло від народів на народ, і велика буря виходить з краю землі.
33 І будуть ранені Господом Господнього дня від краю землі й аж до краю землі. Не будуть поховані, будуть за гній на обличчі землі.
34 Закричіть, пастирі, і закличте! І бийтеся, овечі барани, бо виповнилися ваші дні до зарізу, і впадете так, як вибрані барани.
35 І пропаде втеча від пастирів і спасіння від овечих баранів.
36 Голос крику пастирів і крик овечих баранів, бо Господь вигубив їхні пасовиська,
37 і оселя миру пропаде з-перед обличчя гніву Мого обурення.
38 Він залишив, наче лев, своє лігвище, бо їхня земля стала непрохідною від лиця великого меча.