1Слово, що було від Господа до Єремії, коли до нього цар Седекія послав Пасхора, сина Мелхії, і Софонію, сина священика Маассея, кажучи:
2Запитайся за нас Господа, бо цар Вавилону виступив проти нас, чи вчинить Господь за всіма своїми гідними подиву ділами, і той відійде від нас?
3І сказав їм Єремія: Так скажете Седекії, цареві Юди:
4Так говорить Господь: Ось Я відвертаю воєнну зброю, якою ви воюєте з халдеями, що оточили вас ззовні муру, до середини цього міста,
5і Я воюватиму проти вас простягненою рукою і сильною рукою з гнівом і великою люттю,
6і Я поб’ю великою смертю всіх, що живуть у цьому місті, людей і худобу, і вони помруть.
7І після цього, — говорить Господь, — видам Седекію, царя Юди, його слуг і народ, що залишився в цьому місті від смерті, від голоду і від меча, у руки їхніх ворогів, які шукають їхню душу, і порубають їх вістрям меча. Не пощаджу їх і не помилую їх.
8І промовиш до цього народу: Так говорить Господь: Ось Я дав перед вашим обличчям дорогу життя і дорогу смерті.
9Хто перебуває в цьому місті, помре від меча і від голоду, а хто вийде, щоб пристати до халдеїв, які вас оточили, житиме, і душа такого буде, як здобич, та житиме.
10Тому що Я скріпив Моє обличчя проти цього міста на зло, а не на добро. Воно буде видане в руки царя Вавилону, і він його спалить вогнем.
11Доме царя Юди, послухайте Господнє слово!
12Доме Давида, так говорить Господь: Чиніть вранці суд і вихопіть пограбованого з руки того, що йому чинить зло, щоб Мій гнів не піднявся як вогонь і не розгорівся, і не буде того, хто загасить.
13Ось Я до тебе, що живеш у долині Сор на рівнині, що говорите: Хто нас залякає? Чи хто ввійде до нашого помешкання?
14Та Я запалю вогонь у його лісі, і він пожере все, що довкола нього.