Jeremiah 15
1 І промовив Господь до мене: Якщо стане Мойсей і Самуїл перед Моїм обличчям, Моя душа не є розташована до них. Відішли цей народ, і хай вийдуть.
2 І буде, коли тобі скажуть: Куди підемо? То скажеш їм: Так говорить Господь: Які на смерть, — на смерть, і які під меч, — під меч, і які на голод, — на голод, і які в полон, — у полон.
3 І помщуся на них чотирма способами, — говорить Господь, — мечем на вигублення і псами на розтерзання, і птахами неба, і звірами землі — на їжу і на знищення.
4 І видам їх на біду всім царям землі через Манасію, сина Езекії, царя Юди, за все, що він зробив у Єрусалимі.
5 Хто тебе пощадить, Єрусалиме? І хто матиме страх за тебе? Чи хто-небудь нахилиться до твого миру?
6 Ти відвернувся від Мене, — говорить Господь, — підеш назад, і Я простягну Свою руку і тебе знищу, і їх не відпущу.
7 І Я розсію їх розсіянням у брамах Мого народу. Я став бездітний, Я вигубив Свій народ через їхнє зло.
8 Їхні вдови стали численнішими понад морський пісок. Я в полудень навів страждання на матір дитини, раптово накинув на неї трепет і страх.
9 Порожньою стала та, яка народила сімох, підупала під злом її душа, зайшло її сонце ще в полудень, вона була засоромлена і погорджена. А тих, які залишилися з них, Я дам під меч перед їхніми ворогами.
10 Горе мені, мати, навіщо ти мене народила? Чоловіка, який судить, і розсуджує всю землю. Ані я не допоміг, ані мені ніхто не допоміг. Моя сила зникла між тими, що мене проклинають.
11 Нехай буде, Володарю, як вони випрямляються, чи я не стояв перед Тобою в час їхнього зла і в час їхньої скорботи на добро для ворога.
12 Чи пізнається залізо? І моя сила — мідна накидка.
13 І Я дам на грабунок твої скарби в заміну за всі твої гріхи і в усіх твоїх границях.
14 І зроблю тебе рабом довкола для твоїх ворогів у землі, якої не знаєш. Бо загорівся вогонь Мого гніву, горітиме проти вас.
15 Господи, згадай мене, відвідай мене і помстися за мене перед тими, що мене переслідують, не будь довготерпеливим. Пізнай, що я за Тебе прийняв погорду
16 від тих, що неслухняні Твоїм словам. Поклади їм край, а мені Твоє слово буде на веселість і радість мого серця, бо на мені прикликано Твоє Ім’я, Господи Вседержителю.
17 Я не сів у зборі тих, що глумилися, але я стерігся від лиця Твоєї руки. Я сам сидів, бо я наповнився гіркотою.
18 Чому ті, що мене засмучують, мене перемагають? Моя рана велика, як я вилікуюся? Справді стала мені як оманлива вода, що не має довіри.
19 Через це так говорить Господь: Якщо повернешся, то відновлю тебе, і станеш перед Моїм обличчям. І якщо виведеш шляхетне з нікчемного, то будеш, як Мої уста. І вони повернуться до тебе, а ти не повернешся до них.
20 І дам тебе для цього народу, як мідний захисний мур, і воюватимуть проти тебе, і не здолають тебе, тому що Я є з тобою, щоб тебе спасати
21 і тебе вирвати з руки злих і з руки згубних.