1Тому, поки діє обітниця увійти до Його відпочинку, біймося, аби не здалося комусь із вас, що він запізнився.
2Адже ми, як і вони, одержали Добру Звістку, але слово, яке слухали, не принесло їм користі, бо не слухали з вірою.
3Ми, які повірили, входимо до відпочинку, як Він провістив: Я присягнув у Моєму гніві, що не ввійдуть до Мого відпочинку, — хоча діла Його були закінчені при створенні світу.
4Тому що сказав десь про сьомий день ось так: І відпочив Бог сьомого дня від усіх Своїх діл.
5І знову тут: Не ввійдуть до Мого відпочинку.
6Отже, виходить, що деякі ввійшли до нього, а ті, хто раніше одержав Добру Звістку, не ввійшли через непослух.
7І знову призначає якийсь день — сьогодні, — кажучи через Давида по багатьох роках те, про що раніше говорилося: Сьогодні, коли почуєте Його голос, не зробіть закам’янілими ваші серця.
8Якби Ісус Навин дав їм відпочинок, то не говорив би після цього про інший день.
9Отже, для Божих людей залишається дотримання суботи,
10бо хто ввійшов до Його відпочинку, той і відпочив від своїх діл, як Бог від Своїх.
11Тож поспішімо ввійти до того відпочинку, щоби хтось не впав у непокору за тим же прикладом.
12Адже Слово Боже — живе і діяльне, гостріше від усякого двосічного меча: воно проникає аж до поділу душі й духа, суглобів і мозку кісток, судить думки й наміри серця.
13І немає створіння, яке б сховалося від Нього, але все оголене й відкрите перед Його очима, — Йому дамо звіт!
14Тому, маючи великого Первосвященика, Який пройшов небеса, — Ісуса, Божого Сина, — тримаймося визнання.
15Адже маємо не Такого Первосвященика, Який не може співчувати нашим слабкостям, але Який подібно до нас був випробуваний у всьому, за винятком гріха.
16Тому приступаймо сміливо до престолу благодаті, щоб одержати милість і знайти благодать для своєчасної допомоги.