1І сталося, що після цих подій сповістили Йосифові: Твій батько хворіє. Тож взявши двох своїх синів, Манасію та Єфрема, він прийшов до Якова.
2І сповістили Якову, говорячи: Ось твій син Йосиф прийшов до тебе. Тож Ізраїль, зібравши сили, сів на ліжку.
3І сказав Яків Йосифові: Мій Бог з’явився мені в Лузі, у Ханаанській землі, поблагословив мене
4і сказав мені: Ось Я побільшу тебе та розмножу тебе, і зроблю тебе громадою народів, і цю землю у вічне володіння дам тобі та твоїм нащадкам після тебе.
5Тому тепер двоє твоїх синів, які народилися в тебе в Єгипті, — ще до того, як я прибув до тебе в Єгипет, — є моїми: Єфрем і Манасія будуть моїми, як Рувим та Симеон.
6Діти ж, яких породиш після цього, будуть твоїми; вони будуть названі в переліку своїх братів — за їхньою спадкоємністю.
7Тоді, коли я йшов із сирійської Месопотамії, померла твоя мати Рахиль у Ханаанській землі, як я наближався до іподрому Хаврата в тій землі, і поховав я її в дорозі біля іподрому на підході до Ефрата (це Вифлеєм).
8І, побачивши синів Йосифа, Ізраїль запитав: Хто вони тобі?
9А Йосиф відповів своєму батькові: Це — мої сини, яких дав мені тут Бог. Тож Яків сказав: Підведи їх до мене, щоб я їх поблагословив.
10Очі ж його затьмарилися від старості, і він не міг бачити. І той підвів їх до нього, і він поцілував їх і обняв їх.
11І сказав Ізраїль Йосифові: Ось, я не був позбавлений твого обличчя; та ось — Бог показав мені й твоїх нащадків.
12І відвів їх Йосиф від його колін, і вони вклонилися йому обличчям до землі.
13А Йосиф узяв своїх двох синів: Єфрема — правою рукою, — з лівої сторони Ізраїля, а Манасію — лівою рукою, — з правої сторони Ізраїля, і підвів їх до нього.
14Але Ізраїль, простягнувши праву руку, поклав її на голову Єфрема, — цей же був молодший, а лівицю — на голову Манасії — схрестивши руки.
15І він поблагословив їх, і сказав: Бог, перед Яким вгодили мої батьки, — Авраам та Ісаак, — Бог, Який мене годує з дитинства аж до цього дня,
16Ангел, який мене спасає від усякого зла, нехай благословить цих дітей, і нехай прикличеться в них моє ім’я та ім’я моїх батьків Авраама й Ісаака, і хай розмножаться в дуже велике число на землі.
17Побачив Йосиф, що батько поклав свою правицю на голову Єфрема, і йому здалося тяжким, і взяв Йосиф руку свого батька, щоби перекласти її з голови Єфрема на голову Манасії,
18і Йосиф сказав своєму батькові: Не так, батьку, адже цей первенець; поклади свою правицю на його голову.
19Та не схотів той, але сказав: Знаю, сину, знаю; і цей стане народом, і цей буде великим, але його молодший брат буде більшим за нього, і його потомство стане повнотою народностей.
20І поблагословив їх того дня, промовивши: Через вас буде благословенний Ізраїль, коли говоритимуть: Нехай зробить тебе Бог, як Єфрема і як Манасію. Тож він поставив Єфрема перед Манасією.
21А Йосифові Ізраїль сказав: Ось, я помираю, та Бог буде з вами, і Бог поверне вас із цієї землі в землю ваших батьків.
22Я ж даю тобі понад твоїх братів вибраний Сікім; я забрав його з рук аморейців своїм мечем і луком.