1Настав сьомий місяць, і сини Ізраїля вже були у своїх містах, і зібрався народ, як один чоловік, до Єрусалима.
2Ісус, син Йоседека, його брати священики і Зоровавель, син Салатіїла, і їхні брати, піднялися і збудували жертовник Бога Ізраїля, щоб на ньому приносити всепалення за написаним у законі Мойсея, Божого чоловіка.
3Вони привели в порядок жертовник на його приготовленому місці, бо на них був страх перед народами землі, тож на ньому здіймалося всепалення для Господа — вранці та ввечері.
4І відзначили свято шатер за написаним і всепалення кожний день у кількості, як призначено приписом на кожний день.
5І після цього постійне всепалення і при настанні нового місяця, і на всі освячені Господні свята, і кожному, хто дав добровільно пожертвуване Господу.
6У перший день сьомого місяця почали приносити всепалення для Господа, та Господній дім ще не був оснований.
7І дали гроші каменярам і будівничим, їжу, напої і олію сидонцям і тирцям, щоб доставили для них кедрове дерево з Лівану до моря Йоппії за дозволом Кира, царя персів.
8І в другому році, коли вони прибули до Божого дому в Єрусалим, у другому місяці, почав робити Зоровавель, син Салатіїла, Ісус, син Йоседека, і решта з їхніх братів, священики, левіти і всі, хто прибув з полону в Єрусалим, і настановили левітів від двадцятилітніх і старших над тими, які виконували роботи в Господньому домі.
9І встав Ісус, його сини і його брати, Кадміїл та його сини, сини Юди, над тими, хто виконував роботи в Божому домі, сини Інадада, їхні сини і їхні брати, левіти.
10І заклали основу, щоби будувати Господній дім, і стали священики, одягнені з трубами, і левіти та сини Асафа із цимбалами, щоб оспівувати Господа за настановами Давида, царя Ізраїля;
11і відповіли прославленням і подячними молитвами до Господа: Бо Він добрий, бо навіки Його милосердя над Ізраїлем! І весь народ подав великий голос, щоб співати для Господа при закладенні основи Господнього дому.
12І численні зі священиків і левітів, і голови родинних ліній, старійшини, які на свої очі бачили перший дім на його основі і цей дім, заголосили гучним голосом, а юрба голосила з радістю, щоб піднести пісню.
13І народ не розрізняв голосу вигуків радості від голосу плачу народу, бо народ волав великим голосом, і голос було чути аж здалека.