1І коли Ездра помолився, і коли зробив визнання, плачучи і молячись перед домом Бога, то до нього зібрався дуже великий натовп з Ізраїля — чоловіки, жінки і діти, бо народ плакав і піднявся, плачучи.
2У відповідь Сехенія, син Еіїла, із синів Ілама, сказав Ездрі: Ми вчинили переступ перед нашим Богом і взяли жінок-чужинок з народів землі. Тепер в цьому є терпеливість над Ізраїлем.
3Тож зараз складемо завіт з нашим Богом, щоб відкинути всіх жінок і нащадків від них, як порадиш. Устань і вклади в них страх нашого Бога до законів, і нехай буде за законом!
4Підіймися, за тобою слово, і ми з тобою! Кріпися і чини!
5Ездра встав і взяв клятву з володарів, священиків, левітів, аби весь Ізраїль чинив за цим словом. І вони поклялися.
6Ездра піднявся з-перед Божого дому і попрямував до скарбниці Йоанана, сина Елісува, і пішов туди. Він не їв хліба і не пив води, бо оплакував невірність переселених.
7І пронесли розголос в Юді та в Єрусалимі всім синам переселення зібратися до Єрусалима.
8А кожний, як хто не прийде до трьох днів за радою володарів і старійшин, проклятою буде вся його власність, і він буде відлучений від громади переселених.
9І до трьох днів у Єрусалимі зібралися всі мужі Юди і Веніаміна (це дев’ятий місяць). У двадцятий день місяця весь народ розмістився на площі Божого дому у своєму збентеженні через справу і від холоду.
10І встав священик Ездра, і сказав їм: Ви виявилися відступниками і взяли собі жінок-чужинок, щоби ще збільшити провину Ізраїля.
11Тепер віддайте хвалу Господу, Богові ваших батьків, і вчиніть праведне перед Ним — відділіться від народів землі і від жінок-чужинок!
12І весь натовп у відповідь гучним голосом сказав: Велике це твоє слово на нас, щоби зробити!
13Але народ численний, і час зимовий, тож немає сили стояти назовні. І діло не на один день і не на два, бо ми в надмірі чинили беззаконня в цій справі.
14Хай стануть наші володарі перед усім зібранням і всіма, хто в наших містах, хто взяв собі жінок-чужинок, і хай вони прибудуть у визначений час, а з ними — старійшини міста за містом і судді, щоб від нас відвернути гнів обурення нашого Бога за цю справу!
15Лише Йонатан, син Азаїла, Язія, син Текуя, були зі мною в цьому, Месулам і левіт Савватай, що їм допомагав.
16Тож сини переселення так і зробили. Священик Ездра і мужі — голови родин по батьківській лінії були визначені, — усі за іменами, бо першого дня десятого місяця повернулися дослідити справу.
17І закінчили з усіма чоловіками, які взяли собі жінок-чужинок, аж першого дня першого місяця.
18І знайдено декого із синів священиків, які взяли собі жінок-чужинок: із синів Ісуса, сина Йоседека, і його братів — Маасія, Елієзера, Яріва і Ґадалія.
19І вони дали свою запоруку, що відішлють своїх жінок, а за свою провину з овець принесли барана за провину.
20І з синів Еммира — Ананія і Завдія.
21Із синів Ірама — Масая, Елія, Самая, Єіїл і Озія.
22І з синів Фасура — Еліоїнай, Маасая, Ізмаїл, Натанаїл, Йозавад і Іласа.
23А з левітів — Йозавад, Саму і Колія, цей Коліт, Фетея, Юда і Елієзер.
24Зі співаків — Елісав. І з придверників — Солмин, Солмин і Одуя.
25І з Ізраїля: із синів Фора — Рамія, Язія, Мелхія, Меамін, Елеазар, Асавія і Ваная.
26І з синів Ілама — Маттанія, Захарія, Яїл, Авдія, Єрімот і Ілія.
27Із синів Заттуя — Еліоинай, Елісув, Маттанай, Ярмот, Завад і Озіза.
28Із синів Вавія — Йоанан, Ананія, Завуй, Оталій.
29Із синів Ванія — Месулам, Малух, Адая, Ясув, Саал і Римот.
30Із синів Фаатмоава — Едней, Халил, Ваная, Масия, Матанія, Веселил, Вануй і Манасія.
31Із синів Ірама — Еліезер, Єсеія, Мелхія, Самая, Семеон,
32Веніамін, Малух, Самарія.
33Із синів Асима — Маттанай, Маттата, Завад, Еліфалет, Єремія, Манасія, Семей.
34І з синів Ванія — Моодія, Амрам, Уїл,
35Ваная, Вадая, Хелія,
36Уванія, Марімот, Еліясів, Маттанія, Маттанай.
37І так зробили сини Вануя
38і сини Семея, Селемія,
39Натана і Адая,
40Махнадаава, Сесея, Аруя,
41Єзраела, Селемія і Самарія,
42Селлум, Амарія, Йосиф.
43Із синів Навуя — Єїл, Маттатія, Забад, Зебінна, Ядай, Йоіл і Ваная.
44Усі вони взяли жінок-чужинок і породили від них синів.