Ezekiel 2
1 І Він сказав мені: Людський сину, стань на свої ноги, і Я до тебе говоритиму.
2 І зійшов на мене дух, і взяв мене, підняв мене і поставив мене на мої ноги, і я чув, як Він промовляв до мене
3 і сказав мені: Людський сину, Я тебе посилаю до дому Ізраїля, що засмутили Мене, які засмутили Мене самі та їхні батьки аж до сьогоднішнього дня.
4 І скажеш їм: Так говорить Господь!
5 Тож може послухають чи злякаються, тому що вони — Дім, який засмучує, і пізнають, що ти є пророком посеред них.
6 І ти, людський сину, не бійся їх і не жахайся їхнього обличчя, тому що вони збунтуються і повстануть кругом проти тебе, — ти живеш посеред скорпіонів. Не бійся їхніх слів і не жахайся їхнього обличчя, тому що це — Дім, який засмучує.
7 І скажеш їм Мої слова, чи може послухають, чи побояться, бо вони — Дім, що засмучує.
8 І ти, людський сину, послухай Того, Хто промовляє до тебе, не будь тим, хто засмучує, так, як Дім, що засмучує. Відкрий свої уста і їж те, що Я тобі даю.
9 І я побачив, і ось до мене — простягнена рука, а в ній — книжковий сувій.
10 І Він розкрив її переді мною, і в ній було записане ззаду та спереду, а записано голосіння, смуток і горе.