1І прийшли до мене мужі зі старійшин Ізраїля, і сіли перед моїм обличчям.
2І до мене було Господнє слово, що промовляло:
3Людський сину, ці чоловіки поклали їхні задуми на їхні серця і поставили муку їхніх неправедних перед їхнім обличчям. Хіба я можу відповісти їм?
4Через це заговори до них і скажеш їм: Так говорить Господь: Кожна людина з дому Ізраїля, яка тільки покладе свої задуми на своє серце і муку своєї неправедності поставить перед своїм обличчям, і прийде до пророка, Я, Господь, відповім йому на те, над чим він роздумує,
5щоб він звів дім Ізраїля за їхніми серцями, що відчужені від Мене в їхніх задумах.
6Через це скажи домові Ізраїля: Так говорить Господь, Господь. Поверніться і відверніться від ваших починів і від усіх ваших безбожностей, і поверніть ваші обличчя,
7тому що кожна людина з дому Ізраїля і з приходьків, що перебувають в Ізраїлі, яка лиш є відчужена від Мене, і поставить свої почини у своє серце, і поставить муку своєї неправедності перед своїм обличчям, і прийде до пророка, щоби через нього запитати Мене, Я, Господь, йому відповім за тим, що є в ньому.
8І скріплю Моє обличчя проти того чоловіка, і поставлю його в пустелю та в знищення, і вирву його з-посеред Мого народу. І пізнаєте, що Я — Господь.
9І якщо пророк зведе, і скаже, Я, Господь, обманув того пророка, — то простягну Мою руку на нього, і винищу його з-посеред Мого народу Ізраїля.
10І візьмуть їхню неправедність. За неправедністю того, що питається, і за неправедністю так само буде пророкові,
11щоби більше не зводив дім Ізраїля від Мене, і щоби більше не опоганювалися всіма своїми провинами. І будуть Мені за народ, і Я буду їм за Бога, — говорить Господь.
12І до мене було Господнє слово, що промовляло:
13Людський сину, якщо земля згрішить проти Мене, щоб учинити переступ, і Я простягну Мою руку проти неї, і знищу в ній запаси хліба, і пошлю на неї голод, і зберу з неї людину та худобу,
14і якщо будуть ці три чоловіки посеред неї, — Ной, Даниїл і Йов, — ці у своїй праведності врятуються, — говорить Господь.
15І якщо наводжу на землю поганих звірів і мститимуся на ній, і буде на знищення, і не буде нікого, хто проходить від обличчя звірів,
16і ці три чоловіки будуть посеред неї, живу Я, — говорить Господь, — якщо сини чи дочки врятуються, але тільки вони самі врятуються, а земля буде на знищення.
17Чи й коли Я наводжу меч на ту землю і скажу: Нехай меч пройде через землю, і заберу з неї людину та худобу,
18і цих троє чоловіків є посеред неї, живу Я, — говорить Господь, — не врятують синів, ані дочок, вони ж самі врятуються.
19Чи й смерть посилаю на ту землю і виллю на неї Мій гнів у крові, щоб вигубити з неї людину та худобу,
20і Ной, Даниїл і Йов є посеред неї, живу Я, — говорить Господь, — якщо залишаться сини чи дочки, то тільки ці у своїй праведності врятують свої душі.
21Так говорить Господь: Якщо ж і Мої чотири злі помсти, меч і голод, погані звірі й смерть, пошлю проти Єрусалима, щоб вигубити з нього людину та худобу.
22Ось і решта в ній, що врятувалася з нього, які виводять синів і дочок, ось вони виходять до вас, і побачите їхні дороги та їхні почини! І покаєтеся за зло, яке Я навів на Єрусалим, усе зло, яке Я навів на нього.
23І вони потішать вас, тому що ви побачите їхні дороги та їхні почини, і пізнаєте, що не на марно Я зробив усе, що в ньому зробив, — говорить Господь.