1Коли злодій буде спійманий під час підкопу і буде побитий, — так що, помре, то той, хто побив, не є вбивцею;
2якщо ж над ним зійде сонце, то він винний, — нехай помре. Якщо ж злодій нічого не має, нехай буде проданий за вкрадене.
3Якщо ж буде зловлений, а вкрадене виявлять у його руці живим, — від осла до вівці, — то віддасть подвійно.
4Якщо хтось випасе своє поле чи виноградник і пустить свою худобу для випасу на чуже поле, то нехай віддасть зі свого поля і зі свого врожаю. Якщо ж усе поле випасе, то нехай віддасть найкраще зі свого поля або найкраще зі свого виноградника.
5Якщо спалахне вогонь, попаде на терня і спалить тік, збіжжя чи поле, то нехай відшкодує той, хто запалив вогонь.
6Якщо хтось дасть ближньому гроші чи посуд на зберігання, і це буде викрадене з дому тої людини, то коли знайдеться злодій, нехай віддасть подвійно.
7Якщо ж злодій не знайдеться, то нехай господар дому прийде перед Бога і поклянеться, що він не заподіяв зла щодо всього того, що ближнім було дано йому на зберігання.
8За кожний вказаний злочин щодо теляти, осла, вівці чи одягу і будь-якої оскарженої втрати, якою б вона не була, буде суд над обома перед Богом, і той, хто перед Богом буде визнаний винним, відшкодує ближньому подвійно.
9Якщо хтось дасть ближньому осла, теля, вівцю чи будь-яку худобу на зберігання, а вона буде скалічена чи загине, чи буде захоплена кимсь, і ніхто того не знатиме, —
10то нехай між обома буде клятва перед Богом, що він дійсно не вчинив зла щодо всього довіреного йому ближнім. І власник того це так прийме, і той не відшкодовуватиме.
11Якщо ж було вкрадене в нього, то нехай відшкодує господареві.
12Якщо ж звірі розірвуть, то нехай приведе до пошматованого і нічого не буде відшкодовувати.
13Якщо хтось позичить щось у ближнього, а воно буде скалічене чи пропаде, а господаря не було при цьому, то нехай відшкодує.
14Якщо ж господар був з ним, то не відшкодовуватиме. Якщо він є найманцем, то буде йому замість його плати.
15Якщо хтось звабить не заручену дівчину і переспить з нею, то нехай дасть придане і візьме її собі за дружину.
16Якщо ж її батько рішуче відмовиться і не захоче її віддати заміж за нього, то нехай дасть батькові гроші, згідно з приданим для дівчат.
17Чаклунів не залишатимете при житті.
18Кожного, хто ліг з твариною, — ви таких неодмінно вигубите.
19Хто приносить жертви богам, крім єдиному Господу, — буде вигублений.
20А чужинця не будете кривдити чи гнобити, бо й ви були чужинцями в Єгипетській землі.
21Жодної вдови і сироти не кривдьте.
22Якщо ви справді будете їх кривдити, вони, волаючи, закличуть до Мене, то Я неодмінно почую їхній голос,
23запалаю гнівом і поб’ю вас мечем, і ваші дружини стануть вдовами, а ваші діти — сиротами.
24Якщо ти позичиш гроші бідному братові, який живе поряд з тобою, то не підганятимеш його віддати і не будеш вимагати з нього відсотків.
25А якщо візьмеш у заставу одяг ближнього, то до заходу сонця повернеш йому,
26бо це — його одяг, єдине покриття його наготи. У чому ляже спати? Тому, коли він заволає до Мене, то Я почую його, адже Я — милосердний.
27Не злословитимеш богів, і на князів свого народу не говоритимеш злого.
28Не зволікатимеш з принесенням перших плодів зі свого току й виноградної давильні. Первістків зі своїх синів даси Мені.
29Так учиниш зі своїм телям, зі своєю вівцею та зі своїм ослом. Сім днів буде при матері, а восьмого дня віддаси його Мені.
30Ви будете для Мене святими людьми. М’яса, пошматованого звірами, не будете їсти, а викинете його псові.