Deuteronomy 22
1 Коли побачиш теля свого брата чи його вівцю, що блукає по дорозі, — не оминай їх; неодмінно поверни їх своєму братові.
2 Якщо ж твій брат не житиме близько від тебе, і ти не знатимеш його, то приведи їх до свого дому, і нехай вони будуть з тобою, доки твій брат не шукатиме їх, — і тоді віддаси їх йому.
3 Так учиниш з його ослом, так учиниш з його одягом і так учиниш з будь-якою загубленою річчю свого брата, яку б він не загубив, і яку б ти не знайшов: не можеш оминути їх.
4 Не дивися байдуже на осла свого брата чи його теля, що впали на дорозі, не оминай їх, — неодмінно підніми їх разом із ним.
5 Хай на жінці не буде чоловічої речі, а чоловік хай не одягає жіночого одягу, бо кожний, хто чинить таке, є огидним для Господа, твого Бога.
6 Якщо в дорозі натрапиш перед своїм обличчям на пташине гніздо, чи то на якомусь дереві, чи то на землі, з пташенятами чи з яйцями, і мати сидітиме на пташенятах чи на яйцях, то не забирай матері разом з малятами.
7 Матір обов’язково відпустиш, а малят можеш забрати собі, — щоб тобі було добре, і щоб ти був довголітнім.
8 Якщо збудуєш новий дім, то зроби на своєму даху поруччя, — і так ти не скоїш у своєму домі вбивства, якщо хтось упаде з нього.
9 Не засівай свого виноградника різним насінням, щоб не стали посвячені і врожай, і разом з урожаєм твого виноградника насіння, яке ти посієш.
10 Не ори волом та ослом укупі.
11 Не одягайся в одяг з мішаного прядива з вовни та льону разом.
12 На чотирьох краях свого одягу, в який ти одягаєшся, зроби собі китиці.
13 Якщо хтось візьме дружину, співжитиме з нею та зненавидить її,
14 наговорить на неї наклепницьких слів, пустить про неї погану славу та скаже: Я взяв цю жінку та, зблизившись з нею, не знайшов у неї ознак дівоцтва, —
15 то нехай батько й мати дівчини, взявши ознаки дівоцтва дівчини, винесуть їх до старійшин, до брами,
16 й нехай батько дівчини скаже старійшинам: Я віддав цю свою дочку тому чоловікові за дружину, а він, зненавидівши її,
17 тепер сам наговорює на неї наклепницькі слова, кажучи: Я не знайшов у твоєї дочки ознак дівоцтва, — але ось ознаки дівоцтва моєї дочки! — і розгорнуть перед старійшинами міста одяг.
18 Тоді старійшини того міста візьмуть цього чоловіка й покарають його,
19 стягнуть з нього сто сиклів і віддадуть їх батькові дівчини за те, що він пустив погану славу про ізраїльську дівчину, а вона буде його дружиною, і він більше ніколи не зможе її прогнати.
20 Якщо ж те слово справдиться, і ознаки дівоцтва дівчини не будуть знайдені,
21 то нехай ту дівчину приведуть до дверей її батька, і мешканці міста поб’ють її камінням, і вона помре за те, що скоїла безумство в Ізраїлі, чинячи розпусту в домі свого батька, — і так викорениш зло з-посеред вас самих.
22 Якщо буде спійманий якийсь чоловік, який спатиме з жінкою, одруженою з іншим чоловіком, то вбийте обох: чоловіка, який спав з тією жінкою, і ту жінку, — і так викорениш зло з Ізраїлю.
23 Якщо якась незаймана дівчина буде заручена із чоловіком, і якийсь інший чоловік, зустрівши її в місті, переспить із нею,
24 то виведіть обох до брами їхнього міста, і нехай вони будуть побиті камінням та помруть: дівчина — тому що не кричала в місті, а чоловік — тому що збезчестив жінку ближнього, — і так викорениш зло з-посеред вас самих.
25 Якщо ж якийсь чоловік зустріне заручену дівчину в полі й насильно переспить із нею, то вбийте тільки чоловіка, який спав з нею,
26 а дівчині не чиніть нічого. Дівчина не має смертного гріха, бо це те ж саме, наче якийсь чоловік напав би на ближнього й убив його душу.
27 Адже він зустрів її в полі, і заручена дівчина кричала, та не було кому допомогти їй.
28 Якщо хтось зустріне незайману дівчину, яка ні з ким не заручена, насильно переспить з нею й буде спійманий на цьому,
29 то нехай чоловік, який переспав із нею, віддасть батькові дівчини п’ятдесят дідрахм срібла, і вона буде його дружиною, тому що він збезчестив її, — і він більше ніколи не зможе її прогнати.