1У Кесарії [жив] один чоловік на ім’я Корнилій — сотник полку, який називався Італійським.
2Був він побожний і богобоязний разом з усім своїм домом: давав багато милостинь людям і завжди молився Богові.
3Близько дев’ятої години дня він явно побачив у видінні, що Божий ангел зійшов до нього і сказав йому: Корнилію!
4Він же, поглянувши на нього, охоплений страхом, запитав: Що, Господи? А Той сказав йому: Твої молитви й твої милостині згадані перед Богом.
5Тепер пошли людей до Йопії і поклич Симона, того, який зветься Петром.
6Він гостює в одного Симона, що виправляє шкури і живе біля моря, [він скаже тобі слова, якими спасешся ти і весь твій дім].
7Коли відійшов ангел, котрий говорив з ним, він покликав двох слуг і одного побожного воїна з тих, які служили в нього.
8І, розповівши їм усе, він послав їх до Йопії.
9А наступного дня, як ішли вони дорогою і наближалися до міста, Петро в шостій годині піднявся на покрівлю помолитися.
10Він був голодний і хотів їсти. Поки вони готували, найшло на нього видіння.
11І побачив він відкрите небо і якусь річ, яка спускалася [до нього], немов велика скатертина, [прив’язана] із чотирьох країв; вона спускалася на землю.
12Там були всі земні чотириногі [звірі], плазуни й небесні птахи.
13І пролунав голос до нього: Встань, Петре, заріж і їж!
14Та Петро сказав: У жодному разі, Господи! Адже я ніколи не їв нічого поганого і нечистого!
15І знову, вдруге до нього голос: Що Бог очистив, того не вважай за погане!
16Це сталося тричі, але відразу піднялася та річ на небо.
17Коли Петро дивувався сам у собі, що ж це було за видіння, яке він побачив, — саме тоді люди, послані Корнилієм, розпитавши про дім Симона, стали перед ворітьми
18і, гукнувши, запитали, чи тут гостює Симон, який зветься Петром.
19Коли Петро роздумував над видінням, то Дух сказав йому: Ось, троє людей розшукують тебе;
20встань, зійди й, анітрохи не вагаючись, іди з ними, бо це Я їх послав!
21Зійшовши, Петро сказав людям: Я той, кого шукаєте. Яка причина спонукала вас прийти?
22Вони ж сказали: Корнилій — сотник, чоловік праведний, який боїться Бога, засвідчений усім юдейським народом, — дістав повеління від святого ангела покликати тебе до свого дому і послухати від тебе слово.
23Тоді він, запросивши, гостинно прийняв їх. А наступного дня, уставши, пішов з ними; деякі з братів, які були з Йопії, також пішли з ним.
24А назавтра вони прийшли до Кесарії. Корнилій закликав своїх родичів та близьких друзів і очікував їх.
25Коли ввійшов Петро, Корнилій зустрів його і, упавши до ніг, поклонився.
26Та Петро підвів його, кажучи: Встань, я ж така сама людина!
27Розмовляючи з ним, він увійшов і знайшов, що зібралося чимало людей.
28І він сказав їм: Ви знаєте, що не годиться мужеві-юдеєві приставати або приходити до чужинця. Та мені Бог показав, щоби жодної людини не називати поганою або нечистою.
29Тому і прийшов я без вагання, коли покликали мене. Питаю, з якої причини послали ви по мене?
30А Корнилій сказав: Від четвертого дня і до цієї години [я постив]; о дев’ятій годині я молився у своєму домі. І ось муж у сяючому одязі став переді мною
31і сказав: Корнилію, твою молитву вислухано і твої милостині згадані перед Богом.
32Пошли до Йопії і поклич Симона, який зветься Петром; він гостює біля моря в домі Симона, який виправляє шкури. [Він прийде й говоритиме до тебе].
33Отже, я відразу послав по тебе. Ти добре зробив, що з’явився. Нині всі ми стоїмо перед Богом, аби слухати все, що Господь тобі звелів.
34Відкривши уста, Петро промовив: Справді розумію, що не на обличчя дивиться Бог,
35але в кожному народі є той, хто прийнятний для Нього, хто боїться Його і чинить праведне.
36Він послав синам Ізраїля слово, звіщаючи мир через Ісуса Христа. Він — Господь для всіх.
37Ви знаєте про справу, що сталася у всій Юдеї, починаючи від Галилеї, після хрещення, яке проповідував Іван,
38про Ісуса з Назарета: як помазав Його Бог Духом Святим і силою, і Він ходив, роблячи добро й оздоровлюючи всіх поневолених дияволом, тому що Бог був з Ним!
39І ми є свідками всього, що Він робив у юдейському краї та в Єрусалимі. Його вбили, повісивши на дереві;
40та Бог воскресив Його на третій день і дав Йому з’явитися, —
41не всім людям, але свідкам, які були наперед призначені Богом, — нам, які з Ним їли й пили по Його воскресінні з мертвих.
42І Він наказав нам проповідувати народові та засвідчити, що Він призначений Богом Суддя живих і мертвих.
43Про Нього свідчать усі пророки, що кожний, хто вірить у Нього, Його Ім’ям отримує прощення гріхів!
44Коли Петро ще промовляв ці слова, то Дух Святий зійшов на всіх, які слухали слово.
45І віруючі з обрізаних, які прийшли з Петром, здивувалися, що й на язичників зійшов дар Святого Духа,
46бо чули, як вони говорили мовами і величали Бога. Тоді Петро сказав:
47Хіба може хто стримати воду, щоб не хрестилися ті, хто, як і ми, одержав Святого Духа?
48І звелів хрестити їх в Ім’я Ісуса Христа. Тоді вони попросили його залишитися в них на декілька днів.