1Старець — улюбленому Гаєві, якого я насправді люблю.
2Любий, молюся, щоб тобі добре велося в усьому і щоб ти був здоровий, як добре ведеться твоїй душі.
3Бо я дуже зрадів, коли прийшли брати й засвідчили про твою правду: як ти живеш у правді.
4Більшої радості не маю від тієї, аби чути, що мої діти живуть у правді.
5Любий, ти правильно робиш, що працюєш для братів і, зокрема, для чужинців.
6Вони засвідчили твою любов перед Церквою. Добре зробиш, коли їх випровадиш так, як Богові до вподоби.
7Адже вони вийшли на діло задля [Його] Імені, нічого не беручи від язичників.
8Тому ми повинні таких приймати, щоби стати співпрацівниками істини.
9Я написав до Церкви, але Діотреф, який любить бути першим у них, нас не приймає.
10Тому, коли прийду, згадаю про його вчинки, які він робить, докоряючи нам лихими словами. Та й цим не задовольняється, але і сам братів не приймає, і тим, хто хоче приймати, забороняє та викидає з Церкви.
11Любий, не наслідуй зло, але добро. Хто робить добро, той від Бога, а хто чинить зло, не бачив Бога.
12Про Димитрія свідчать усі, і сама правда. І ми свідчимо, а ви знаєте, що наше свідчення правдиве.
13Багато мав я тобі написати, але не хочу чорнилом і пером.
14Сподіваюся невдовзі побачити тебе й говорити з уст в уста.
15Мир тобі! Вітають тебе друзі. Вітай друзів поіменно. [Амінь].